on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

Коронований кавун


Гігантська смугаста ягода вагою в 42 кілограми і сто грамів стала переможцем фестивалю «Солодке диво», що відбувся в Голій Пристані 

 

Виростили рекордсмена батько і син Володимир та Олег Берегові, мешканці села Миколаївка Скадовського району. Їхній кавун майже у два рази побив торішній рекорд (у 2008–му перемогу здобула смугаста ягода, що важила всього 28 кілограмів).

Серед гарбузів рекордсменом фестивалю «Солодке диво» став плід вагою в 41 кілограм. Ну а найбільша динька, справжня жовтобока красуня, заважила трохи більше восьми кілограмів. Переможців не їли — вони слугували окрасою свята. «Лягти під ніж» їм доведеться у вересні — саме тоді Гола Пристань святкуватиме 300–річчя з дня заснування.

З 97 тисяч гектарів, які займають баштанні в Україні, майже третина (приблизно 30 тисяч) припадає на Херсонську область, із них приблизно вісім тисяч гектарів — у Голопристанському районі. Загалом на Херсонщині щороку збирають у середньому 687 тис. тонн кавунів.

Херсонські кавуни славляться по всій Україні. Але все ж таки найбільш досвідчені місцеві гурмани віддають перевагу саме тим, які привозять зі степового району Голої Пристані. Чи то тамтешніми власникам баштанових хтось наворожив, чи то у самій землі є щось унікальне, але кавуни там зростають на заздрість селянам усього регіону — без усіляких гербіцидів і інших хімічних стимуляторів.

Щороку на фестиваль «Солодке диво» збираються гості мало не зі всього світу — їдуть до нас із Росії, Німеччини, Польщі і навіть Китаю. Генеральний консул КНР в Одесі Сунь Лин Цзян зізнався, що завітав до Голої Пристані спеціально — спробувати, що таке справжні херсонські кавуни. Благо, купити їх на фестивалі можна було за смішними цінами 20 копійок за кілограм. Презентували різноманітні види баштанних і науковці Інституту південного овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України (цей інститут працює в голій Пристані вже чверть століття). Академіки безперервно нарізали кавуни, а гарні дівчата в українських костюмах пригощали всіх присутніх шматочками «солодкого дива».

А цього року херсонськими кавунами зацікавилися китайці: в обмін на технологію вирощування таких великих і соковитих ягід херсонцям вдалося «виторгувати» унікальну методику приготування з них горілки. Горілочка ця буде елітна. Організатори фестивалю пообіцяли кореспондентові «УМ» наступного року показати й те, як її готують, та й ще дати на пробу чарку–другу.

А ще у Голій Пристані ставлять експерименти з вирощування сорту кавуна взагалі без кісточок. У Японії та США такі вже є в продажу. Але по–перше, вони не відповідають кліматичним умовам нашої країни, а по–друге, створені не без маніпуляцій із генами та іншого роду новітніми біотехнологіями. Херсонські ж учені та фермери хочуть зробити те саме, але без «хімії», використовуючи лише старі добрі методи природного відбору та гібридизації.


Чи бувають «наколоті» кавуни?
На фестивалі я поцікавилася в херсонських фермерів, чи існують так звані «наколоті» кавуни — коли, за переказами, недозрілу ягоду нашпиговують марганцовкою чи ще якимись речовинами, і вона видається стиглою та ще й довше зберігається. У відповідь на це мої співрозмовники лише довго сміються. І радять спробувати проштрикнути кавунову шкіру звичайною голкою. Кавун невдовзі зіпсується. «У нас до Нового року на шафі зберігалися два кавуни, — ілюструє відповідь на запитання один із баштанників. — Один кавун ми з дітьми вирішили перетворити на Діда Мороза: всадовили його під ялинку, тонкою скрепкою пришпилили бороду, вуса. Він досить скоро потік, зіпсувався! Виявляється, навіть від тонкого проколу кавун миттю протухає».

Ну і врізав!
Херсонський художник Олександр Тепляков робить одяг зі скибок
Першим у світі «кавуновим» кутюр’є став херсонський художник Олександр Тепляков. Саме він першим почав одягати херсонських дівчат у смугасту й ажурну «броню». Поки вони терпляче чекають, Олександр лобзиком вирізає зі смугастої шкірки вельми оригінальні топи, маєчки, трусики, шорти. А ще — сережки, браслети і кольє зі шкірки кавуна.

На створення і підгонку першого кавунового костюма, складеного з півсотні фігурних деталей, пішло 40 кг кавунів і 10 годин часу. Моделлю виступила Наталія Трофименко з агентства «Зорі Ярославни». А солодку м’якоть із задоволенням з’їли добровільні помічники і перші глядачі.

Ірина КИРПА
Україна молода.-№157.- 28.08.09.- стр. 18

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.