on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

15.04.2024, 23:51

Серія картин еротичного жанру. У Херсоні художниця презентувала виставку "Гола правда"

  Херсонська художниця Оксана Оснач презентувала у місті виставку ...
13.04.2024, 11:07

Обстріляний, але живий: Херсонський театр привіз до Чернігова зворушливу виставу

Днями у Чернігові побував Херсонський академічний театр імені Миколи ...
13.04.2024, 11:04

У Херсонській громаді не закрили жодного закладу культури - МВА

  У Херсонській громаді не закрито жодного закладу культури ...
> Персоналії > Література > Гунько Олександр > Крізь простір, час і... пристрасть

 

Крізь простір, час і... пристрасть

06.10.2006

Вочевидь, географічна близькість до Чорнянки, української духовної філії російського футуризму і символізму (у маєтку графа А.Мордвинова бували В.Хлєбніков, О.Ремізов, В.Маяковський, О.Кручоних та ін.) незримо впливала і впливає на творчість поета з Нової Каховки Олександра Гунька. І не тільки його, принагідно, одного.

Олександр Гунько ще раз підтвердив, що його стезя - філософська лірика. І неважливо, про що йдеться - медитацію чи поетичний портрет знакової людини.

У збірці «Зоряний канон», щойно виданій і обнародуваній в обласній книгозбірні імені О.Гончара, дві генеральних лінії - мікрокосмічна і макрокосмічна, себто: Всесвіт у Людині і Людина у Всесвіті. А це, погодьтеся, не властиве багатьом лірикам «копирсання» у власних духовних «нутрощах».
Одне з визначень канону - жанрова форма літургійної поезії. Тільки ж тут маємо справу не з формою, а зі змістом, з філософською сповідальністю, у «Просторі», «Часі», «Пристрасті» (назва перших трьох розділів збірки).
Злітаючи у простір, поет не боїться означати довкілля «вічними» словосполученнями: «срібний дощ», «дзвінкі зірки»... Поет зумисне їх вживає, доводячи (за О.Довженком): двоє дивляться під ноги; один бачить калюжу, другий - зорі. І народжується медитація:

Срібним дощем
і дзвінкими зірками
Встелений шлях
у молитві твоїй.
Простір, в який ми
тікали ночами,
Вже до твоїх доторкається вій.

Мандри в часі - та ж медитація, і гірка докора самому собі:

О мій політ у світі кантрі!
О мій привіт серед «ура»!
На краєзнавчій битві карті
Себе давно знайти пора.

Але духовна основа «Зоряного канону»- не поетичний самозвіт перед новою дорогою («Стелися, барвінку, ти вже на межі...»), а заклики до дії, із яких починаються чимало поезій: «Не бійтесь данайців», «Наворожи мені струною», «Спинися, Парісе.......».

Чи не з цієї закличності рухатися за зоряними (знаковими) маршрутами народився, як на мене, цикл «Постаті». Цікаве сусідство: Джордано Бруно і Євген Плужник, Леся Українка і Понтій Пілат... Не всі портрети рівні. Портрет одіозного львівського москвича режисера Романа Віктюка можна було б залишити на літературному мольберті або ж зняти в запасники. Цей образ явно програє образам Миколи Хвильового чи Казимира Малевича - різниця очевидна.

Олександр Гунько продовжує свою перекладацьку діяльність. Вочевидь, аби відбити охоту деяким «тлумачам» до надмірної критики, поет самосвідомо назвав розділ «Школа перекладу», представлену авторами різних... шкіл!
Не завжди, буду відвертим, письменник однаково майстерно передає зовнішню і внутрішню музику оригіналу мовою Тараса Шевченка. Іноді то підступно вкрадається калька з російської («чорніша тьми земля», «Марина Цветаева»), то необов'язкові рими («мовчанні-троянди», «Гарсіа Лорка»), то, зрештою, не зовсім точна транскрипція прізвища («Гумильов» замість «Гумільов»).

Втім, таких недоглядів небагато. Важливе, зрештою, не це. Важливе інше:

І чи варто сказати собі,
Що повинен затямити твердо:
Ти впадеш у земній боротьбі,
Нагороджений небом посмертно.

Геніальні рядки, на які здатні поети вершинні.

Василь ПІДДУБНЯК,
член Асоціації українських письменників.
"Наддніпрянська правда" № 75, 6 жовтня 2006 р.
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.