on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Туризм, відпочинок, розваги > Альпінізм та скелелазіння > «Краще за гори можуть бути лише гори»

 

"Краще гір можуть бути лише гори"


Колись ці слова Володимира Висоцького стали мало не девізом цілого покоління. А може, й не одного: у Радянському Союзі альпінізм був якщо й не масовим, але вельми популярним. І зараз багато хто не відмовляє собі в задоволенні полазити горами. Що потрібно знати, щоб вирушити в гори?

Замість передмови

В останні роки кількість тих, хто займається альпінізмом і скелелазінням, збільшилася. Мабуть, далося взнаки пожвавлення економіки: тих людей, які можуть собі дозволити поїхати кудись у відпустку, стало трохи більше. І з'явилося більше проблем: люди в горах стали частіше отримувати каліцтва та гинути – на жаль.

Це загалом і стало причиною підготовки статті. Вона – про те, що треба робити, щоб із Криму, Карпат чи Кавказу повернутися живим та здоровим. Звичайно, докладних «технічних» рекомендацій та порад у цій статті ви не знайдете: альпінізм та скелелазіння настільки складні, що навчитися їм можна лише «наживо», у інструктора. Тут навіть докладні книжки не допоможуть.

Для довідки.

Альпінізм - вид спорту, сходження на важкодоступні гірські вершини (Словник Ожегова). Перші альпіністські клуби виникли у середині ХІХ століття. У Міжнародному союзі альпіністських асоціацій (заснований у 1932 році) – 44 країни.

Ви вирішили, навіщо це вам потрібно?

У гори, під воду, на борт літака (у складі групи спортсменів-парашутистів) мають йти люди, які справді знають, навіщо їм це потрібно. Або щонайменше відчувають, що їм це необхідно. Мотиви можуть бути різні. Припустимо, людина бажає опанувати якийсь непростий і небезпечний вид діяльності і досягти в цій справі успіху. Я знав людину, яка у 36 років почала стрибати з парашутом – не для того, щоб перед кимось «повипендрюватися». «Хочу стати добре підготовленим парашутистом, добитися у цій справі майстерності», – так він пояснював своє бажання. Певного рівня він обов'язково досяг би, але... Загалом, стрибки стали надто дорогими.

Буває й таке: у гори йдуть для того, щоб дізнатися, чого ти вартий – самого себе перевірити. Або навіть щоб самому собі щось довести.

А от якщо людина хоче тільки щось доводити комусь (а не собі) – це вже тривожна ситуація. Або якщо взагалі йде у гори «за компанію». Адже специфіка гірських походів, альпінізму та скелелазіння така, що напружені ситуації тут можуть тривати досить довго. І ось тоді відсутність належної мотивації і може, зрештою, проявитися. У цьому, наприклад, відмінність гір від стрибків з парашутом: «зібратися» для стрибка і «не розклеїтися» під час нього набагато легше, ніж годинами та цілодобово йти над прірвою.

На жаль, останніми роками проблема появи випадкових людей у горах стала досить актуальною. А розгадка проста: причиною є підвищення життя. І тому спорядження, харчування та поїздки в не надто далекі місця (до Кавказу включно) для бізнесменів та високооплачуваних службовців стали цілком доступними. А маючи гроші на якийсь екстрим, далеко не кожен може собі зізнатися, що цей екстрим йому не дуже й потрібен. Або взагалі протипоказаний - адже буває і таке.
Передбачаю питання: а як дізнатися, що діється в голові у того, хто йде з вами в гори? Особливо, якщо група людей просто набуває спорядження і у відпустку їде кудись «полазити».

Тут не діють системи «фільтрів», відпрацьовані в організованому альпінізмі та туризмі: системи відбору, тести на використання і так далі. Тому людські якості того, хто йде з вами, стають вашою особистою турботою. Тож довіряйте своїй інтуїції.

І запам'ятайте пораду альпіністів зі стажем. Якщо помітите, що хтось із ваших супутників «зациклений» на ідеї власної винятковості та переваги над оточуючими – ця людина не для гір. Будь-якими шляхами він намагатиметься цю «виключність» довести, а в реальній небезпечній ситуації може підвести. З таким у гори краще не ходити.

Вибираємо спорядження

Не злічити, скільки людей загинуло через розірвані мотузки або карабіни, що лопнули, і гачки, що зламалися. І трапляється це не тільки тоді, коли на ці деталі спорядження діють якісь позамежні чинники. Знову ж таки: лізуть у гори, вибачте, чорт знає з чим! Нещодавно довелося бачити відеоматеріал під назвою «Хроніка одного порятунку»: документальний фільм, знятий одним із аварійно-рятувальних загонів Криму. Сюжет такий: якийсь громадянин вирішив перевірити свої навички скелелазіння. Вийшов у гори один, що категорично не рекомендується. Під час спуску в ущелині лопнула мотузка. Впав майже «щасливо»: «лише» зламав ногу. Додзвонився до дружини – благо, із зони дії мережі не вийшов. Вона викликала загін. А причиною драми був мотузок: навіть мені, далеко не професіоналу, було видно, що з таким спорядженням у гори не ходять.

До речі, проблема мотузок в останні роки набула особливої гостроти ще й тому, що на ринках є цілковито різного роду шнурів дуже «серйозного» виду. Виглядають вони так, ніби їм будь-які навантаження і навантаження байдуже. Але це враження оманливе. Для страховки в горах необхідні спеціальні мотузки, розраховані не тільки на статичні, а й високі динамічні (при ривку) навантаження, на стирання та удар каменів і каміння.

А останнім часом на лотках почали продавати і металеві вироби для гір: замки, гаки, карабіни. Купувати таке спорядження на базарі – добра не бажати. Це треба робити лише у спеціалізованих магазинах. І те – бажано, щоб вас супроводжувала досвідченіша людина. Ось, мабуть, і все, що стосується того, кому і з чим їхати в гори. В одному з подальших номерів «Суботнього випуску» читайте про те, як поводитися в горах, щоб повернутися живим і неушкодженим.

Без підготовки – нікуди

Так, у горах непідготовлена людина – це потенційний самогубець. Понад те, від його непідготовленості можуть постраждати інші. Здавалося б, це правило настільки очевидне, що про нього навіть говорити нічого. А ні, йдуть – не маючи навіть елементарних навичок!

Тут будь-які поради безсилі: якщо люди хочуть робити дурниці, хто їм може перешкодити? Щоправда, часто нарікають на те, що не змогли знайти інструкторів, що в селі чи місті таких немає і близько і так далі. Але навіть у такому далеко не столичному місті, як Херсон, живуть та живуть досвідчені альпіністи. У тому числі й інструктори екстра-класу. Міг би навіть дати їхні координати, але без їхньої згоди робити цього не хотілося б. А згоду зараз отримати важко. Бо в місті цих людей влітку немає – «краще гір можуть бути лише гори...» Але навіть якщо ви живете у глухому степовому районному центрі, шанси отримати хоча б елементарну гірську підготовку у вас є. Майже у кожному райцентрі є районні станції туристів. Програми занять там передбачають у тому числі й гірничу підготовку. Викладачі навчають школярів користуватися гірським спорядженням – мотузками, карабінами та іншим. Навчать вони будь-кого - якщо людина цього захоче і доведе, що йому це дійсно треба.

Свого часу, до речі, так зробив і я, коли мені знадобилося терміново опанувати гірське спорядження. Мені, правда, не в гори треба було лізти, а на високі дерева: спостерігати та фотографувати птахів. І можу підтвердити, що навіть у провінційних туристичних станціях найчастіше працюють добре підготовлені та грамотні інструктори.

Один у горах не воїн

Протягом останніх 10–15 років проблема одиночного альпінізму стала дуже актуальною. Ймовірно, це пов'язано із змінами у соціальній психології: на відміну від радянських часів, коли колективізм нам нав'язували, нині у суспільній свідомості домінує індивідуалізм. Добре це чи погано – обговорювати в цій статті ми не будемо. Однак у деяких видах діяльності, як і альпінізмі, самотність не рекомендується.

У горах одному робити просто нічого – там неймовірно важко та небезпечно. Обговорювати технічні деталі та подробиці немає сенсу: вони очевидні навіть тому, хто гір і в очі не бачив. Але я передбачаю питання: а як же відомі альпіністи-одиначки – Райнхольд Месснер, Єжи Кукучка, Наомі Уемура? По-перше, далеко не кожен може стати альпіністом навіть середнього класу – не те що Уемурою. Він справді підкорив усі найвищі вершини світу поодинці, окрім Евересту. Або Месснер: він побував там же і на Евересті - і теж один. Це справді генії альпінізму, але такими треба народитися. Важлива деталь: із цих трьох живий лише Месснер. Кукучка загинув (зник безвісти) у Гімалаях. А Наомі Уемура, видатний альпініст, мандрівник і дослідник не повернувся з Аляски: зимове сходження на найвищу гору Північної Америки – Мак-Кінлі.

Але сучасні екстремали вмудряються робити таке, що не снилося навіть Месснеру! Той хоча б свої перші сходження робив не один, а у складі групи. А в Україні є й такі унікуми, які намагаються із самого початку лазити по скелях поодинці – не маючи до цього жодних навичок. Коментарі, як кажуть, зайві...

І все-таки в горах трапляється всяке – навіть із найобережнішими та передбачливішими. На те вони й гори... Тож перед виїздом у гірську місцевість треба обов'язково запам'ятати телефони виклику рятувальних служб.

Кримський гірничий пошуково-рятувальний загін МНС України (телефон штабу у Сімферополі): 8-0652-579091; зона Севастополя: 8-692-931484, 8-0692-543397; зона Бахчисараю: 8-06544-47722; зона Ялти: 8-0654-32871.
Гривня СВ.-08.08.2008

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.