on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > Шоу, масові видовища > Дні міста на Херсонщині > "Нам не 200, нам Вже 300, а, можлива, й Більше літ!"

 

"Нам не 200, нам вже 300, а, можливо, й більше літ!"

З такою святковою інтригою Гола Пристань підійшла до свого Дня народження. Голопристанці дуже пишаються тим, що їхня мала Батьківщина існує на мапі України щонайменше 302 роки. Місто має цікаву історію і було привабливим в усі часи. А відтоді, як у 1998 році громаду очолив Анатолій Негра, Гола Пристань взагалі кардинально змінила обличчя. Вже ні в кого не повернеться язик назвати її провінційним містечком. Це туристичний та історико-культурний осередок Херсонщини, місто з неповторним колоритом, з рекордною кількістю пам’ятників та скульптурних композицій, і, врешті, це фестивальна столиця нашого краю. Душа Голої Пристані, як і кожного її жителя, добра і гостинна, а в серці вистачить любові для всіх, хто б не ступив на цю землю. Із року в рік слава про неї розноситься по всьому світу. І, аби розділити з іменинницею таке свято, цього дня для її друзів та побратимів не існувало ані кордонів, ані далеких відстаней.

Суботнього ранку, перед 10-ю годиною, місто наче завмерло. На вулицях жодної автівки, жодної людини. Лише сонце, ніби звисока бачачи, що відбувається насправді, весело за­гравало промінням. Аж ось здалеку, від будівлі міської ради, почали доноситися звуки духового оркестру. Святковий марш ставав все ближчим і ближчим. І врешті на вулиці 1 Травня в руках школярів замайорів герб Голої Пристані. Вони несли його, не приховуючи гордості. А далі міський голова Анатолій Негра вів містом свою громаду. Йшли тисячі людей: від наймолодших жителів до почесних сивочолих старожилів. Йшли інженери і артисти, педагоги й лікарі, фермери і будівельники, а замикали кількакілометрову урочисту колонну, вітаючи щасливе місто святковим сигналом, водії спеціалізованого транспорту. Не встигло свято розпочатися, як мер сповістив громаді про… сюр­приз. На День міста до Голої Пристані завітали чумаки. Так-так, ті самі, які їздили в Крим по сіль. Голопристанцям вони теж її привезли. Але місто сподобалося їм настільки, що вирішили тут і залишитися. Іншими словами, у Гопрах з’явилася ще одна скульптурна композиція. Статний чорновусий чумак на підводі та його пара велетнів-волів нікого не залишили байдужими. Автором роботи є зодчий із Закарпаття Іван Малюк. Мер Анатолій Негра побачив творіння його золотих рук під час подорожі закарпатськими селами і вирішив: його громада теж повинна мати таку красу. Тим паче, за словами міського голови, шлях чумаків на Крим лежав і через Голий Перевіз, якраз десь поруч з сучасною набережною.

Фотосесія біля нової скульптури тривала до кінця свята. Але зупинятися в одному місці надовго було не варто, аби не пропустити інші незабутні сюрпризи. Наприклад, перший конкурс-парад карапузів. У творчо декорованих візочках сиділи бджілки, метелики, курчата, ковбої, лікар Айболить та інші казкові герої. Усього 32 учасники. З привітаннями, веселими іграми та подарунками до дітлахів завітала тітонька Тілімілітрям. Своїми розвагами вона захопила буквально всіх. Дорослі співали і плескали в долоні, наче діти, одер­жуючи заохочувальні призи. А щойно Анатолій Негра вручив подарунки переможцям параду карапузів (І місце — Кирило Богданов, ІІ — Єва Коло­мійченко, ІІІ — Єгор Буденчук та приз глядацьких симпатій — Настя Лупа), поспішив на сцену для урочистого відкриття Дня міста. Міський голова не лише подякував своїй громаді і побажав усім щасливої долі, а й відкрив інтригу: «У цьому році ми відзначаємо 302-у річницю. Та неспроста на сцені написано: «Нам не 200, нам вже 300, а можливо, й більше літ!». Ми працюємо над своєю історією. Знаємо, що, можливо, наше місто значно старше. Але це треба довести».

До привітань міського голови приєдналися голова райради Геннадій Попов та перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Куркотілов. З великою честю вітальні промови виголосили й делегації з міст-побратимів: мер міста Чіснадіє (Румунія) Йоганн Крех; начальники управ­ління культури Борис Перелі та управління фізкультури, спорту і туризму міста Рибниці та Рибницького району (Придністровська республіка) Володимир Садовник, а також почесні гості: заступник тав­рійського міського голови Леонід Марчук, помічник народного депутата України Олексія Журавка Людмила Баутіна і херсонський голо­пристанець письменник Владислав Григор’єв. Увечері на свято завітав і заступник губернатора Андрій Яценко. Він розповів, що саме в Голій Пристані минало його дитинство. Хороші люди і чудове місто ваблять його у цей край і сьогодні. Взагалі ж, Гола Пристань цього дня почула дуже багато теплих зізнань, компліментів на свою адресу. — Відтоді, як ми познайомилися з Анатолієм Петровичем та його містом, а це було у 2005-му, помітили, що тут все дуже змінилося, — ділиться своїми враженнями гість свята здалеку — мер Чіснадіє Йоганн Крех. — Місто стрімко розвивається, з’явилося дуже багато нових гарних будівель, чимало об’єктів культури. І ми впевнені, що жителі Чіснадіє, котрі приїжджатимуть сюди на відпочинок, зможуть відчути ту ж радість, що й ми сьогодні.

Також пан Крех додав, що йому дуже сподобався парад карапузів і він обов’язково організує такий захід вдома. Взагалі ж, чимало традицій Голої Пристані варті наслідування. Серед них — вшанування золотого подружжя. Анатолій Іванович та Ніна Іванівна Сафонови побралися у цей же день рівно 50 років тому. Під оплески усієї громади вони були запрошені на велику сцену. А потім до них піднялися й новоспечені молодята. Щойно створеним сім’ям було дано наказ: за 50 років так само, як і подружжя Сафонових, піднятися на цю сцену разом. У святковій атмосфері також вшановували кращих господарів, кращих працівників організацій та підприємств, юних спортсменів тощо. Дивлячись на дітлахів, які виходили з десятками нагород на грудях, мер приємно зауважив: «Медалі вже не штуками, а кілограмами завойовують голопристанці. І це правильно!».

…А потім небо над Голою Пристанню прикрасили парашути. Вправними стрибками парашутистів, які приземлялися в самому серці свята, милувалася вся громада. Обласний театр ім. М. Куліша та Голопристанський районний будинок культури потурбувалися про те, аби пісня і танець не змовкали зранку і до самої ночі, аж поки святкове небо не осяяв грандіозний салют. Під спалахи різнобарвних зірок голопристанці загадали бажання — щастя собі і своєму місту на довгі-довгі літа.

Тетяна Підгородецька
"Новый день".- №40 (4982).- 29.09.2011.- стр. 12
http://"Новый день".- №40 (4982).- 29.09.2011.- стр. 17

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.