Подвійне громадянство Асканії-Нова

3 березня виповнилося 180 років від дня заснування Асканії-Нова.

Сергій Дяченко, старший науковий співробітник відділу історії Херсонського обласного краєзнавчого музею

До цього ювілею 27 лютого в актовому залі Асканійського інституту тваринництва відбулася незвичайна конференція, влаштована дирекцією Біосферного заповідника “Асканія Нова” та завдяки ентузіазму члена товариства краєзнавців Ангальта у Кетені (Німеччина) Хансу Карловичу Швану.

Пан Шван привіз на Херсонщину унікальні матеріали з історії заснування Асканії-Нова, які розшукали в архівах федеральної землі Саксонія-Ангальт. 8 листопада 2007 року Союзом Ангальтського краєзнавства у співпраці з Університетом ім. Мартіна Лютера в Галлі та закладів культури Кетена було проведено презентацію цих матеріалів під заголовком “Асканія-Нова – спадщина Ангальта”.

Чому ангальтцям це цікаво? Ангальт у минулому - мініатюрне герцогство на середній Ельбі, що включає невеликі, але відомі міста Кетен, Цербст, Бернбург, Дессау. Представники герцогської ангальтської сім'ї, володарів цих міст, відомі в Росії з часів Катерини Великої, яка й сама була принцесою Ангальт-Цербсткою. Герцогство крихітне (50 на 150 км), але має кілька анклавів – невеликих територій, придбаних у час у різних місцях, як у Німеччині, і її межами. Однією з них, до того ж найбільшою, була наша Асканія-Нова. Рідкісний випадок в історії Росії, коли частина її внутрішньої території була передана чужій державі, для чого Миколою I був виданий особливий указ від 3 березня 1828 року. "Асканія" - латинська назва німецького "Ангальт", і значить на "Новий Ангальт" у ангальтців були особливі плани. Збиралися навіть цій території надати особливий герб. Про це також свідчать нові матеріали, що розповідають про маловідому "ангальтську" сторінку історії Асканія-Нова, тобто до її продажу Фальц-Фейнам у 1856 році.

Ханс Шван влаштував презентацію альбому "Асканія-Нова в планах і малюнках" (1828-1856), що представляє плани Асканії, проекти перших її будівель, графічні зображення. До речі, проектував далеку ангальтську колонію відомий придворний кетенський архітектор Готфрід Бандхауер (1790–1839). Він створив цілу архітектурну епоху в Ангальті, а також особливий архітектурний стиль, який отримав назву "квадратних конструкцій". У Німеччині його називають "ангальтським стилем". Основні ознаки стилю – квадратний план та пірамідальна покрівля. Ще минулого свого приїзду Ханс Шван звернув увагу на одну з напівзруйнованих будівель Асканії-Нова, побудовану в цьому стилі. І мав рацію. Це єдина ангальтська будівля, що збереглася, причому ровесник Асканії-Нова і, до того ж, будівля школи. На той час у Північній Таврії школи були лише у містах. Навіть у центрі Дніпровського повіту, до якого належала Асканія, – Олешках (Цюрупинськ) – школи тоді ще не було. Але це не все. Виявляється, в ангальтському Кетені збереглася така сама будівля школи того ж архітектора Бандхауера, нещодавно відновлена. В асканійській школі викладав відомий в Ангальті вчитель Кох, який народився в Цербсті. За сумісництвом він був і першим пастором.

Коли в листопаді 2007 року в Кетені Ганс оприлюднив своє відкриття, виникла ідея відновити цей асканійський будиночок, як незвичайний, дуже гарний символ зв'язку між такими далекими та водночас такими близькими територіями, як німецький Ангальт та українська Асканія-Нова.

Сергій Дяченко
старший науковий співробітник відділу історії Херсонського обласного краєзнавчого музею
Вгору.- 06.03.2008

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.