«Гогольфест» дістався пустелі
Початок вересня на Херсонщині багатий на значущі культурні події. Розпочався XXIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Цьогоріч він відбувається в колаборації з «Гогольфестом». Тож місцеві жителі та гості області насолоджуються мистецтвом.
Олешківські піски бачили перегони на позашляховиках і квадроциклах, приймали групи туристів з різних куточків світу і служили декорацією для музичного кліпу та різноманітних фотосесій. Але «космосу» тут ще не було. Саме в стилі фантастики, інопланетного чогось, створив свій перформанс відомий український режисер Влад Троїцький, він же президент «Гогольфесту». Найяскравішу подію нинішнього фестивалю сучасного мистецтва він вирішив присвятити ювілею Незалежності України. Перформансу дав символічну назву - «30 із 40». Зміст дійства в Олешківських пісках досить філософський, як-то кажуть, не для пересічного мозку. Втім, головний меседж лежить на поверхні. Піски, Моїсей, мандри, чи радше блукання, завдовжки 40 років... І дуже не хочеться, щоб назва від режисера Троїцького виявилася пророчою, коли залишиться блукати ще десятиліття...
«Ми робимо з натяком на біблійну історію, що Моїсей 40 років водив. Поки рабство не видавилося - помер останній, який його знав. І для України теж властиве це відчуття «совка», такої інфантильності, коли ти маєш перекласти відповідальність за своє життя на когось. Не важливо, мера звинувачувати, президента, раду, кого завгодно, будь-якого начальника. І не поставити собі запитання: а як же я, це ж моє життя, наше життя? І ми з цим своїм життям часто безжально вчиняємо. Тобто це трохи такий фрагмент мрії, з усіма пристрастями, історією, але головне - це завтра», - пояснив Влад Троїцький.
Площа Олешківських пісків - понад 200 тисяч гектарів, довжина - 150 кілометрів, а висота кучугур - до 30 метрів. На одній із таких і встановили сцену. Майданчик для виступу нагадує напівсферу. Команда «Гогольфесту» говорить, що змонтувати її в такій локації було надзвичайно непростим завданням. Світлове та звукове оснащення везли декількома вантажівками. Але, мовляв, у тому-то й фішка фестивалю сучасного мистецтва - постійно ускладнювати завдання в плані технічного виконання. Для віп-персон організатори передбачили зону зі стільцями. Більшість же глядачів розташувалися на високих барханах. Місця займали за кілька годин до дійства. Захід розпочався після 20-ї години, коли вже темно. Напівсферична сцена чудово вписалася в піщаний ландшафт, із підсвіткою вийшов ефект вишуканих декорацій. У центрі - етногурт «DAKHABRAKHA». Наживо звучали відомі композиції колективу. Протягом всього дійства не зникали кілька людей із лопатами. Асоціації не дають спокою: когось закопують?.. Чи, може, щось шукають? А, може, це алегоричний образ країни, яка багато десятиліть шукає свій шлях?..
Тривав перформанс півтори години. Потім - виступ «на біс», вже з веселою композицією. Глядачі пустилися в танок.
На жаль, неймовірні враження від «космічного» перформансу в пісках швидко розвіяли проблеми земні. Верх над креативом і людською самовпевненістю взяла природа: у дюнах застряг один із автобусів. І увесь транспорт, що за ним, не міг виїхати з пустелі. З пастки махіну визволяли, відкопуючи колеса тими ж лопатами... Квитки на захід коштували до 400 гривень. Організатори сказали: з трансфером виник форс-мажор. Нагадаю, був він і минулоріч на «Гогольфесті». Тоді живий концерт на трофейному мосту в гідропарку зірвала негода, і глядачам, які сиділи на плавзасобах, довелося просто слухати фонограму.
Марина Савченко
Джерело інформації: «Новий день».- №36 (5497).- 08.09.2021.- стр.16
