Перекоп
ПЕРЕКОП (тат. Ор - рів, Фех-Керман - Місто Радості, турецьке Ор-капусу - Орські Ворота) - місто і велика татарська фортеця, а також рів у найвужчому місці Перекопського перешийку. Час створення рову невідомий. Кримські татари розширювали та поглиблювали його. У 18 ст. рів мав довжину біля 8 км, ширину 25 м, глибину 8 м. За ровом був насипаний земляний вал, північна сторона якого і сам рів були обкладені тесаним камінням. Фортецю Перекоп близько 1509 побудував кримський хан Менглі-Ґірей практично а центрі перешийку; відтоді вона неодноразово добудовувалася та зміцнювалася. Фортеця мала п'ятикутну форму із земляними стінами, обкладеними міцним камінням, і чотирикутними баштами. Шість великих башт було побудовано також уздовж усього рову. З боку рову було влаштовано ворота й підйомний міст - єдиний прохід через рів, вал і фортецю до Криму. Існувала внутрішня цитадель і зовнішня фортеця. Артилерія налічувала понад 100 гармат. У фортеці діяв постійний гарнізон. Біля фортеці було передмістя, оточене ровом.
На Перекоп сходилися всі сухопутні шляхи у Крим. Перекоп був одним з головних місць торгівлі і дипломатичних контактів запорожців із татарами.
Запорозькі козаки неодноразово громили кримських татар під стінами Перекопу, особливо успішно в 1628 під керівництвом П. Сагайдачного. У 1663 запорожці на чолі із І. Сірком штурмували фортецю Перекоп. Штурм був повторений в 1675. У 1689 російсько-українське військо В. Голіцина та гетьмана І. Самойловича підійшло до Перекопу, але змушене було відступити. В 1736 російські війська та українські козаки розгромили фортецю Перекоп. До наших днів збереглися залишки рову та валу. У 1783 після приєднання Криму до Росії місто дістало назву Перекоп і стало повітовим містом Таврійської губернії. Тепер - м. Армянськ Красноперекопського р-ну Автономної Республіки Крим.
Література:
Дмитров Л. Перекоп. Ров и вал. - К., 1940;
Эвлия Челеби. Книга путешествий Эвлии Челеби. Походы с татарами к путешествия по Крыму (1642-1667 гг.). - Симферополь, 1996. -С. 56-62.
Ю. П. Князьков
