on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

19.04.2024, 15:15

Проєкт «Вишивана Херсонщина»

До Дня Вишиванки започаткований проєкт «Вишивана Херсонщина». Для ...
19.04.2024, 11:56

На Херсонщині понад 10 000 пам'яток історії та культури. У якому стані більшість з них зараз — невідомо — ОВА

  У якому стані наразі перебувають більшість пам'яток історії ...
19.04.2024, 11:45

"Не занурити в глибину навколишнього жаху, а подарувати посмішку", - херсонська художниця Яна Голуб'ятникова

  Наразі в роботах херсонської художниці Яни Голуб'ятникової не ...

Плавні

Заболочені й порослі вологолюбними рослинами низькі береги рік, що затоплюються під час повені. У межах козацького Запорожжя були Дніпровські, Самарські, Інгулецькі та Орільські плавні. Із дерев тут росли здебільшого верба, в'яз, дика груша, вільха і дуб, із чагарників -лоза, із трав - осока, рогіз, куга та очерет. У численних озерах, лиманах і протоках водилося багато риби (короп, карась, лин, щука, окунь, краснопірка, лящ, тараня), а в лісових хащах - всякого звіра (вовк, лисиця, заєць, вепр, дика коза). Плавні були ідеальним пристанищем для найрізноманітніших птахів, особливо водоплавних (лебеді, баклани, пелікани, дикі гуси й качки, чаплі, крячки). Найбільшу площу займали дніпровські плавні, відомі як Великий Луг. Ці плавні поділялися на два великі масиви: Кінські плавні (від о. Хортиці до Микитиного Рогу) і Базавлуцькі (від Кам 'яного Затону до о. Скалозубового).

Для запорозьких козаків плавні мали виключно важливе військово-стратегічне і господарсько-економічне значення, оскільки були неприступними для ворога природними схованками, а також місцями життєво необхідних промислів (рибальство, бортництво, скотарство, мисливство). Подекуди у плавнях (наприклад, на високих пасмах північно-східного закутку Великого Лугу) розташовувались козацькі зимівники та заводи, що заготовляли різний провіант на замовлення Коша, а також козацькі шпиталі й монастирі (наприклад, у Самарських плавнях). До плавневих багатств запорожці ставилися бережливо та економно, як справжні господарі. Тих, хто нівечив природу, суворо карали. З іменами козаків та їх ватажків пов'язано чимало топонімів (зокрема гідронімів). На сьогодні через людське недбальство майже всі плавні, що були у володінні січовиків, або сплюндровані, або зовсім знищені. Найтрагічніша доля спіткала Великий Луг (у 1956-57 затоплений Каховським водосховищем).

В. А. Чабаненко

Література:
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 26-37;
Чабаненко В. Великий Луг Запорозький: Історико-топонімічний словник. - Запоріжжя, 1999

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.