on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

Риба з захарівського поду

Цілий каскад ставків було створено під час будівництва Каховської зрошувальної системи у водоймищі захарівського поду Новотроїцько­го району. Вони виконували головне завдання — прийом і акумулювання води з каналів після закінчення поливного сезону, скидання дренаж­них вод, чим захищали від підтоплення населені пункти та не допускали розсолення води у за­тоці Сиваш.

У водоймищах вирощували також товарну рибу. Спеціалісти розповідають, що, зокрема, рибгосп «Південний» одержував за сезон до 1000 тонн білого амура, товстолоба, коропа. Згодом ставки стали стрімко заростати очере­том, почалося їх забруднення, через що рибне господарство було занедбано. І лише тоді, коли Державне агентство водних ресурсів України передало на баланс Генічеському управлінню водного господарства (начальник Володимир Косов) 1 200 гектарів водного дзеркала, було розроблено і впроваджено цілісний комплекс заходів з вирощування риби та очищення ставків біомеліоративним способом.

За словами керівника проекту Віктора Косо­ва, вчені з кафедри рибництва Херсонського дер­жавного аграрного університету на чолі зі стар­шим науковим співробітником Павлом Кутіщевим здійснили роботу з вивчення кількості живих організмів, наявності кормової бази. Завдання виконати обгрунтування і науковий супровід про­екту взялися науковці Херсонської гідробіоло­гічної станції НААН України, очолюваної кандида­том біологічних наук Сергієм Овечком, та відпо­відальний виконавець проекту завідуючий секто­ру аквакультури Володимир Туранов.

- В рамках госпдоговірної теми, - розпо­відає Володимир Пилипович, - протягом вегетаційного періоду проведено комплекс дослід­жень, спрямованих на вивчення гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водоймища, визначено його біопродуктивний потенціал, розроблено обгрунтування акваторії. Незважа­ючи на занедбаний стан ставків, значне зарос­тання вищою рослинністю, відсутність водооб­міну, зруйнування господарських та гідротех­нічних споруд, каналів, рибовловлювачів, Віктор Косов і його команда вирішують найголовніші завдання економічної та екологічної ефективності розвитку аквакультури - здатність забезпечува­ти ставки власним рибопосадковим матеріалом.

-  Для успішної реалізації цього проекту, - розповів Віктор Косов, - було придбано апара­ти для інкубації ікри, басейн для утримування плідників, обладнаний та запущений в роботу за допомогою спеціалістів Херсонської гідробіоло­гічної станції НААН України власний інкубаційний цех, споруджено ставки для утримування стада плідників риб. Під керівництвом грамотного спеціаліста Володимира Туранова, який має досвід роботи у Бірмі та В'єтнамі, у штучно створених умовах у квітні нам вдалося одержа­ти 2,5 млн. личинок коропа, а з них - 820 тисяч штук малька, який було розселено у 3 ставки з розрахунку 1000 штук на 1 гектар. Це була вели­ка перемога. Крім того, у ставки було випущено 10 тонн білого амура, товстолоба, коропа.

Характерною особливістю при цьому є те, що фахівці Херсонської гідробіологічної станції володіють унікальними методами штучного відтво­рення риб, які значно підвищують вихід личинок, їх виживаність та темпи росту, що дозволяє отримати високоякісний посадковий матеріал у не пристосованих умовах. Вже наступного року планується зариблен­ня водоймища підрощеною молоддю коропових видів риб, виходячи з рівня розвитку кормової бази. Для досягнення меліоративного ефекту науковцями будуть отримані гібриди риб-меліорантів, адаптованих до умов конкретного гос­подарства та випущені у ставки захарівського поду. У планах також одержання в штучних умо­вах малька піленгаса для подальшого його роз­селення у Сергіївський залив озера Сиваш.

Володимир Менисенко
«Новий день».- №48 (5251).- 23.11.2016.- стр.6

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.