on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Різдво у Херсоні святкують двічі


З кожним днем все виразніше відчувається прихід Нового року, а з ним - і ціла низка різдвяних свят. Народження Ісуса Христа – одне з головних свят для християн. У 145 країнах світу він є державним святом. Щоправда, у кожній країні та кожній конфесії є свої особливості зустрічі Різдва. Якщо католики та протестанти збираються на звану вечерю в ніч з 24 на 25 грудня, то православні - з 6 на 7 січня.

В Україні, де більшість населення – православні, саме 7 січня є державним святом. Однак і про іншу дату у нас не забувають. Традицію святкувати Різдво 25 грудня суворо дотримуються етнічних німців, шведів, поляків, а також українців, які сповідують католицизм і протестантство.
Історично склалося отже херсонські землі заселялися представниками багатьох національностей, зокрема і німцями. За даними останнього перепису населення, в області мешкало 1400 етнічних представників цієї національності. Вони мають змогу вивчати свою рідну мову, створювати громадські організації. Так, 8 років тому виник Херсонський міський центр німецької культури. Сьогодні він об'єднує 165 сімей, які шанують традиції предків і дбайливо зберігають культурну спадщину.

«Різдво – одне з найкрасивіших та найулюбленіших свят у Німеччині, тому готуються німці до нього заздалегідь та ґрунтовно, – розповідає директор Центру Лідія Лазебна-Циммер. - Саме німці подарували світові веселий та світлий звичай прикраси Різдвяної ялинки. Точніше, один німець - Мартін Лютер, великий протестант і релігійний реформатор». Як розповіла Лідія Вікторівна, за чотири тижні до Різдва, у суботу, розпочинається Адвент. У церкві проходить перша передріздвяна служба, в якій часто беруть участь і діти: співають, грають на різних музичних інструментах, показують вистави на різдвяні теми. Цього вечора на адвентському ялиновому вінку німці запалюють першу з чотирьох свічок.
Заздалегідь готується і різдвяна випічка: пряники та штольні. Штолен у житті німців має особливе значення.

Сама форма солодкого хліба, рясно начиненого родзинками, прянощами та горіхами, нагадує сповиту дитину - Христа. Історики не можуть встановити автора рецепту та форми. Відомо лише, що штольні випікалися у Саксонії ще 1300 року. Секрет цієї страви - у суворому дотриманні пропорцій, наприклад, на 2 кг борошна припадає 850 г родзинок. «Сьогодні, під час фінансово-економічної кризи, штольну можна вважати найрозкішнішими ласощами, які не багатьом по кишені. Натомість, маючи цю страву на столі, не обов'язково додавати до неї ще 11 традиційних страв, як у православних. Адже штольон складається з 17 інгредієнтів. Цей пиріг плюс тепле вино глінтвейн – ось уже й свято», – сміється Лідія Вікторівна.
Директор Херсонського Центру німецької культури погодилася дати нам рецепт своєї улюбленої страви, яка не потребує великих витрат. Рівель-кухен, або пиріг з крихтою, який у Німеччині найчастіше називається Штройсель-кухен, готують так: 1 ст. пива, 1 ст. олії, 1 ст. цукру, 4 яйця, 3 ст. борошна, 5-6 шт. мигдалю, ваніль, розпушувач.

Яйця збивають із цукром, додають до них подрібнений у кавомолці мигдаль, пиво, олію, борошно, ваніль та розпушувач. Тісто вимішують ложкою або міксером і виливають на добре змащене деко. Потім готують крихту. 150 г розм'якшеного вершкового масла|мастила|, 3-4 ложки цукру і 4-5 ложок борошна добре перемішують і цією розсипчастою масою посипають підготовлене до випічки тісто. Його поміщають у гарячу духовку та випікають 50 хв. за температури 180 градусів. Чим крупніша крихта, тим смачніший пиріг, стверджують херсонські німці.

Як зазначила Лідія Вікторівна, у рецепті будь-якої різдвяної випічки обов'язково є мигдаль, це багатовікова традиція. «Така ж непорушна традиція – зібратися всією родиною за святковим обідом 25 грудня, – розповідає Лазебна-Циммер. - З нагоди закінчення посту на стіл ставлять запечену гусака з тушкованою капустою. Як гарнір чудово підходить картопляний салат, або Крумвель-салат». Приготувати його легко. Знадобиться 0,5 кг картоплі, 2 цибулини, 2 ст. ложки оцту, 2 ст. ложки олії, сіль, перець за смаком.

Спочатку дрібно ріжуть цибулю, солять, перчать і заливають оцтом та олією. Виходить своєрідний соус-маринад. Поки цибуля просочується, варять картоплю у мундирах. Ще гарячою її очищають від шкірки, ріжуть кубиками та заливають підготовленим соусом. Ось і все, салат готовий.

Німецька громада Херсона цього року збереться за одним святковим столом у школі №16, яка відома як школа національних меншин. Оскільки 25 грудня потрапляє на робочий день тижня, то обід вирішили призначити на неділю, 28 грудня, - повідомила директор Центру німецької культури. Дорогим гостем цього вечора буде мовний асистент із Німеччини Юліанне Освальд. Вона з початку навчального року викладає у школі № 16 за програмою Ґете Інституту, і вже встигла полюбити Україну, Херсон та наші звичаї.

За смаком припала їй і традиційна українська страва - борщ. «Єдине, що досі бентежить, і з чим пов'язано кілька курйозних ситуацій, то це міські маршрутки, – розповідає Юліанне. - Вони зупиняються в неналежних для цього місцях і часто проїжджають повз зупинки. На самих зупинках відсутній розклад руху маршруток».

Своїми ж підопічні Юліанна не натішиться. Каже, вони дуже здібні діти. Також приємно вразили німецьку гість тутешні викладачі німецької мови. «Вони досконало володіють іноземною мовою, кажуть практично без акценту. Я вивчала російську не один рік, але акценту не можу позбутися».
Будь-яке знайомство на Русі прийнято «обмити». Та й яке ж гуляння без доброї випивки? Спілкуючись із Юліаною, попросили її розповісти про різдвяні напої. «Напередодні Різдва ми весь день проводимо на кухні з нашими сусідами. Готуємо безліч страв та, звичайно ж, напої. Для дітей апельсиновий пунш, для дорослих – глінтвейн». На наше прохання Юліанна поділилася рецептами з читачами «М+».
Апельсиновий пунш: 1 л. апельсинового соку, 1 л. міцного фруктового чаю, 3-4 гвоздики, четверта частина палички кориці, 1 апельсин, порізаний шматочками, цукор до смаку.

Глінтвейн: 1 л. червоного вина, 1 лимон, 2 палички кориці, 3 гвоздики, 3 ложки цукру.
Як відомо, обов'язковий символ Різдва – Віфлеємська зірка. Її зображення зазвичай вішають на ялинку. У вигляді марципанів зірка, ялинка та інші символи свята знаходять місце на різдвяному столі. За словами Лідії Лазебної-Циммер, до революції в Кенігсберзі були найзнаменитіші у світі марципанові фабрики: «Після революції, у голодні часи, фабрики стали не потрібні, і з роками багато хто забув, що це таке – марципан. А його класичний рецепт дуже простий. Солодкий мигдаль обдайте окропом, щоб легко знялася шкірка. Подрібніть його до однорідного тіста в кавомолці. Мигдаль жирний, тому тісто виходить еластичним. Якщо ви любите гіркуватість, можете помолоти кілька штук (не більше 3-5) гіркого мигдалю. Марципан готовий. Для любителів солодкого можна додати цукрову пудру, вага якої повинна складати рівно половину ваги вже готового марципану. А тепер вмикайте вашу фантазію: додавайте барвники, ліпіть або вирізайте із тонко розкоченого тіста фігурки».

Як повідомила Лідія Вікторівна, окрім пишного застілля, на вечорі у херсонських німців очікується веселий вертеп у виконанні вихованців школи № 16, а всі запрошені на честь свята співатимуть різдвяну пісню Schtilenacht (На добраніч). Обов'язково буде і ялинка. Адже традиція встановлювати в будинках ялинку зародилася у німецьких народів, в обрядах яких вічнозелене дерево символізувало життя і родючість. Є ще один звичай переломлювати в ці дні «різдвяний хліб» - особливі прісні хмари, що освячуються в храмах під час Адвенту, - і куштувати його як перед святковою трапезою, так і під час привітань та поздоровлень один одного зі святом. Як поділилася Лідія Лазебна-Циммер, їхня громада святкує Різдво двічі: разом із католиками 25 грудня та разом із православними 7 січня: «Ніхто точно не знає, коли саме народився Христос. Головне, що це сталося. Живучи в Україні, ми вшановуємо і тутешні традиції, от і святкуємо Різдво двічі».

Галина Пилипова
Херсон маркет.-25.12.2008

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.