Як уполювати читача?
Що таке сучасна бібліотека у світі, де інформація стала культом?
Про це для газети «Вгору» розповідає завідуюча відділом Херсонської обласної бібліотеки для дітей Оксана Розміровська.
Вона нещодавно повернулася з Конгресу Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій.
_______________________________________________________
Віра Іванова
Конгрес проходив у столиці Пуерто Ріко – невеликому містечку Сан-Хуан (455 тис. жителів), яке відкрив Колумб, тому у центрі старого міста височіє колона Колумба, і одна з фортець названа на його честь. У Сан-Хуані – інфраструктура на достойному рівні, місцеві жителі дуже привітні і навіть якщо не знають англійської (а таке трапляється дуже часто), все одно порозуміються з тобою і допоможуть, головне – бажання. Здивувала справжня армія бігунів, які курсують містом протягом дня, навіть у саму спеку, і купа груп здоров`я, хоча пуерторіканці виглядають здебільшого стрункими і привабливими.
У Національній бібліотеці та архіві Пуерто Ріко зберігються місцева література та документи, чільне місце займає оцифровка і це – дуже потужний проект Інституту культури. Тут проводяться зустрічі з письменниками, клуби дитячої та юнацької творчості і т.д. Хоча теж саме роблять й українські бібліотекарі, ще з більшим натхненням та ентузіазмом. А відрізняються наші установи лише кількістю вкладених державою та спонсорами коштів, а відповідно й технологічною базою.
Сучасні бібліотеки – це потужні інформаційні центри, оснащені технологічно за останнім словом науки, де 80% усіх процесів автоматизовано, де навіть обслуговувати допомагають роботи, - розповідає Оксана Розміровська. – На виставці під час Конгресу були продемонстровані вражаючі технології. . Одна з них – розробка Китаю – самообслуговуюча бібліотека-автомат (схоже на банкомат), яка може бути встановлена прямо на міській зупинці!
Під час подорожі побувала наша землячка й у Бруклінській публічній бібліотеці (Нью-Йорк), де її вразила «жива робота». Зранку там - купа читачів, особливо молодих мам з дітками у візочках. Книгозбірня ця невеличка, одна з 60 бібліотек міської системи. Проте у Брукліні проживає багато російськомовного населення, а тому менеджери розробляють спеціальні програми для цієї верстви населення (наприклад, «Бруклин читает детям»).
Завжди були , є і будуть люди, які читають, - говорить далі пані Оксана. - Зайдіть у метро – це ж найбільша читальна зала країни! А якими популярними стають електронні пристрої для читання, люди готові викладати крупні суми, щоб мати цю новинку. За статистикою найбільше часу для читання приділяють в Індії (11 годин на тиждень), в Тайланді (9,4) та Китаї(8), а от у пострадянських країнах спостерігається тенденція падіння інтересу до читання – Росія (7,1), критичною виглядає на цьому фоні Америка - 4 книжки на рік.
Бібліотеки за кордоном існують на кошти платників податків, проте за кордоном добре знають, що таке меценатство та волонтерство. Ми лише вчимося писати проекти і залучати спонсорів. А ще ми працюємо за радянськими законами, де є план, має бути відповідна кількість читачів, прочитаних книг, у гонитві за цими показниками ми втрачаємо контроль за реальними фактами. За кордоном ніяких планів і цифр немає. Зате є вивчення ситуації, проблем нечитання і пропозиція реальних кроків для досягнення конкретних результатів – це спрацьовує!
Зберігають надбання людства, тому на Конгресі гостро обговорювалося питання оцифровки документів, про це також говорила новообрана Президент ІФЛА (Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій) Інгрід Перент, окреслюючи головний курс діяльності ІФЛА на наступні два роки. На сьогодні немає значення, читають у друкованому чи цифровому форматі, головне, що читають. Взагалі сучасні бібліотеки – це і є цифровий світ.
А ще ми просто втрачали здоровий глузд від місцевих сувенірів, - посміхається пані Оксана. - Цей культурний мікс настільки яскравий і неповторний, а для нас – ще й екзотичний, що хотілося вивезти звідти усі картини, статуетки, прикраси, ляльки, диски з місцевою сальсою і навіть прихопити когось із танцюристів – виступ фольклорного ансамблю «Барони Карибів» на культурному вечорі перевершив усі сподівання. Вразив таємничістю та неповторним ароматом орхідей тропічний ліс Ель Юнке, Побачила океан, – і це було неперевершене відчуття свободи і сили потужних хвиль. Я думала, що це справжній рай на Землі! Так я думала, доки ми не повернулися додому, і два дні по тому на райську землю налетів ураган «Айрін», руйнуючи все на своєму шляху...
CILIP/IFLA Aspire Award winner selected (ІФЛА обрала переможця премії ім. Боба МакКі)
Публікація у газеті "Вгору". - №39 (470). - 29 вересня 2011. - С. 16
