on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Туризм, відпочинок, розваги > Заповідники Херсонщини > Відголоски далекої Борисфеніди

Відголоски далекої Борисфеніди

Давно минули античні часи - часи подвигів Ахілла та подорожей Одіссея. Канули у вічність звитяги міфічних героїв, та досі простори легендарної Борисфеніди таять у собі прадавній дух.

Ягорлицька затока - мілководна затока у північній частині Чорного моря між Кінбурнською косою і півостровом Ягорлицький Кут. Вона омиває береги Очаківського району Миколаївської та Голопристанського району Херсонської областей, з півдня ізольована від Чорного моря Ягорлицьким півостровом та Тендрівською косою, із заходу - Покровською косою і островами Круглим і Довгим. У минулому два острови були частиною безіменної коси Кінбурнського півострова.
Загальна площа затоки становить тридцять чотири тис. гектарів, з них десять тис. гектарів знаходяться на території Миколаївщини. Затока замерзає лише в холодні зими. Значні ділянки акваторії зайняті прибережним мілководдям глибиною до одного метра. Перехід від прибережних мілин до глибоководної котловини доволі різкий. Дно глибоководної котловини вкрите товстим шаром мулу і повністю поросло водоростями. Вони заселяють і всю мілководну частину затоки.

Шлях невірних
Ягорлицький (Єгорлицький) Кут представляє собою півострів, а точніше, піщану косу в північній частині Чорного моря у межах Херсонської області. З півночі півострів омиває Ягорлицька затока, з півдня та заходу - Тендрівська затока. Західна частина півострова входить до складу Чорноморського біосферного заповідника. У перекладі з тюркської «Гяурлик» означає «шлях невірних». На берегах Ягорлицької затоки, за історичними даними, запорожці добували сіль та часто зустрічалися з турками.
У 1959-1994 роках більша частина півострова була полігоном військово-повітряних сил Чорноморського флоту. Після ліквідації полігону п'ять тисяч га його земель було приєднано до ділянки «Ягорлицький Кут» Чорноморського заповідника. До створення полігону на півострові було розташоване рибацьке селище Вільний порт. У 1959 році воно було виселене, а на цьому місці розмістили військову частину. Сьогодні тут знаходиться кордон «Вільний порт» Чорноморського заповідника.

Легендарна Борисфеніда
Крім того, на березі затоки знаходиться поселення - найдавніше в Північному Причорномор'ї античне (давньогрецьке) селище, що виникло більше двох з половиною тисяч років тому.
2008 року експедиція Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України під проводом С. Воронова відкрила на дні затоки залишки давньогрецького поселення VII ст. до н.е. Припускають, що це могла бути легендарна Борисфеніда.
На місці поселення немає мальовничих руїн, але красива природа: мілководна лагуна з дуже теплою і абсолютно прозорою водою, піщані дюни і соснові посадки. На місці давно загиблого міста можна підібрати осколок античної амфори, а якщо пощастить, то й скляну намистину з акуратно просвердленим отвором.

Сергій Варфоломійович Страшний у своїй роботі «О времени основания г. Очакова» (1969 року) так писав про історію Ягорлицького поселення:
«В 647 (644) г. до н.э. греки-ионийцы, выходцы из г. Милета и других городов Средиземноморья, создают на месте нынешнего острова Березань свое первое поселение, которое назвали Борисфенидой.
В 1-ой, а затем и во 2-ой четверти VI ст. до н.э. выходцы из березанской Борисфениды (Арбины) основывают несколько новых поселений: Очаковское, Бейкуш, Викторовка, Большая Черноморка, Каборга, Широкая Балка, Ягорлыцкое поселение и Ольвию (с.Парутино). Все они были небольшими населенными пунктами, по типу хуторов. Их население жило в землянках, занималось земледелием и скотоводством, за исключением Ягорлыцкого, которое, с момента его создания, становится ремесленно-производственным комплексом по добыче и переработке металлов, изготовлению стекла и производству изделий из них. Три греческих поселения - Березанское, Очаковское и Ольвия - получили в дальнейшем своё развитие и превратились в города. Остальные остались сельскохозяйственными, сначала в числе Березанской округи, а затем в числе хоры Ольвийского государства».

Ця пам'ятка археології національного значення знаходиться на східному березі Ягорлицької затоки Чорного моря, у 4 км на північний захід від с Іванівки. Відкрита місцевими краєзнавцями на початку 1970-х років, обстежена херсонською експедицією Інституту археології НАНУ в 1973 р. Розкопочні дослідження здійснювались у 1970-х-1990-х роках А.С. Островерховим та М.П. Оленковським.
Останнім встановлено, що поселення складається з двох частин - виробничо-промислової та житлової. Знайдено фрагменти керамічного посуду (амфор, іонійського столового посуду, ліпних посудин), залишки кольорової та чорної металургії, скловаріння, абразивних та металевих знарядь праці, кісток тварин. Пам'ятка є унікальним для вивчення загальноєвропейської культури та історії об'єктом античної архаїки. Датується 6 ст. до н.е.

Заповідні території
Ягорлицький орнітологічний заказник знаходиться в акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря на території Голопристанського району. Підпорядкований Чорноморському заповіднику. Виділений як пам'ятник природи постановою Ради Міністрів УРСР від 28 жовтня 1974.
Херсонщина - чудове місце для спостережень за птахами. Тут, вздовж нижньої течії Дніпра й узбережжя Азовського і Чорного морів, проходять найбільші в Європі маршрути міграцій перелітних птахів, у тому числі таких рідкісних, як червоновола казарка і тонкодзьобий кроншнеп. Взимку на затоках Чорного моря і Сивашу скупчуються мільйони зимуючих птахів. Завдяки сезонним міграціям, у Херсонській області можна спостерігати птахів з усіх природних зон Євразії - від арктичних узбереж і сибірської тайги до центрально-азіатських пустель. Одним з таких пташиних місць є Ягорлицька затока Чорного моря і однойменний спеціалізований орнітологічний (тобто пташиний) заказник.

У цьому районі в різні пори року можна зустріти близько 300 видів пернатих: лиску, мартина середземноморського, попелюху, черню морську, морського голубка, крячку рябодзьобу, річкову крячку, чайку-реготуху, великого баклана, лисуху, крякву, червоноголового нирка, турухтана, чорнозобика. Серед них є і рідкісні - пелікан рожевий, чапля, лебідь-шипун, орлан-білохвіст, дрохва, дерихвіст лучний та інші. На островах Круглий та Довгий виявлено єдине у басейні Середземного моря місце гніздування представника арктичної фауни - гаги звичайної, яка занесена в Червону книгу України. Угіддя є також важливим для нагулу та нересту багатьох видів риб.
Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливими для збереження біорізноманіття, типових та унікальних екосистем, рідкісних та зникаючих видів флори і фауни. На виконання зобов'язань України в рамках Рамсарської конвенції Ягорлицьку затоку включено до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином - як середовище існування водоплавних птахів.

Руслана Мітюхіна
«Наддніпрянська правда плюс».- №6 (6).- 01.11.2013.- стр.12

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.