on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

Він прагнув висоти...

1 жовтня Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша відкриє ювілейний, 75-й театральний сезон. Багато славетних акторів відбулися на сцені нашого театру. Одним із тих, хто прагнув театральної висоти, був Микола Школьний
Ім’я Миколи Івановича Школьного майже ніколи не згадується в театрознавчих дослідженнях. Хіба що іноді наводиться серед інших у підписах до групових фотознімків з вистав. А тим часом він був одним із найпопулярніших акторів херсонського театру 1960–1970-х років. За своє коротке життя він створив цілу низку незабутніх образів у музичних комедіях, оперетах та драматичних виставах. Його красивий голос, імпозантна зовнішність приваблювали херсонців, і вони з нетерпінням чекали на кожну нову зустріч з актором.

Народився Школьний 2 січня 1931 року в Херсоні. Любов до музики, театру він унаслідував від батька, який був постійним учасником аматорських театральних гуртків і свого часу грав на аматорській сцені з самим Юрієм Шумським – відомим херсонським артистом-аматором, у майбутньому – народним артистом СРСР. Та й сам Микола з дитинства незмінно виступав на самодіяльній сцені. Після закінчення школи він вступив до морехідного училища. А під час служби в армії був артистом ансамблю Військово-морського флоту.

У 1959 році він стає артистом Херсонського музично-драматичного театру. На професійній сцені на нього чекала напружена праця. Адже сюди він прийшов як співак, а театр вимагав ще й сценічної майстерності. Невідомо, як би склалася його творча доля, коли б не тодішній головний диригент театру Моріц Раух, який довірив Школьному головну роль Олексія Панавіна у музичній комедії «Роза вітрів». Це були його перша роль і перший успіх.

Потім були «Трембіта», «Цирк засвічує вогні», «Катерина» і, нарешті, «Севастопольський вальс». Роль Авєріна в опереті Лістова подобалася йому. Адже він прагнув створити образ свого ровесника, людини мужнього і щирого серця. Соковитий голос артиста, щирість і переконливість виконання принесли йому заслужений успіх. Цю роль, уже як провідний актор театру, Микола Іванович Школьний виконував протягом багатьох років не тільки на сцені херсонського театру, а й багатьох міст колишнього Радянського Союзу, де театр побував на гастролях.

Прикро, але сумнозвісний потяг до спиртного призвів до того, що артист рано пішов з життя. Це сталося 3 березня 1971 року. Йому було всього 40 років. Пам’ятаю його останню виставу. Це був той же «Севастопольський вальс». На сцені разом з ним – Генрієтта Пташник, Франческа Красовська, Віра Сєрікова, Георгій Кузьменков. Микола Іванович свою роль розпочав досить енергійно, а потім з кожним його виходом ставало явно видно, що актор... підшофе. У фіналі він уже ледве тримався на ногах. Звичайно, глядачі все помітили і… не пробачили. Після вистави аплодисментів не було. Жодного!

Хочеться ще раз висловити жаль, що талановитому здібному артистові не вдалося здійснити свої мрії, творчі плани і порадувати глядачів новими чудовими образами. Його зірка спалахнула дуже коротким сяйвом, залишивши по собі спогади та пам’ять далеко не численних любителів театрального мистецтва.

В’ячеслав Гребенюк,
заслужений працівник культури України
“Субботний Выпуск”.- № 39 (463).- 24.09.2010.- стр. 13

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.