on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

Загадки Геродота 

Як відомо, приблизно в 450 році до нашої ери в наших краях побував «батько історії» Геродот Галікарнаський. Він залишив докладний опис сучасної Херсонщини. Він описав вісім великих рік Причорномор'я, починаючи від Дунаю і закінчуючи Доном. Нас цікавлять лише ріки Північної Таврії. Отож слово батькові історії.

«Четверта ріка - Борисфен». Тут усе зрозуміло. Борисфен - це Дніпро.
«П'ята ріка звана Пантікап». Ії більшість дослідників ототожнюють з Конкою.
«Сьома ріка - Герое. Відмежовує країну кочівників від царських скіфів. Впадає до Гіпакіріса». Тут майже всі вчені згодні, що це ріка Молочна.

Та ось ми і добрались до загадкової шостої ріки, яка знаходиться між ріками Конкою та Молочною і в яку впадає ріка Молочна. Не одне покоління археологів та географів ламали собі голови над цією загадковою мертвою рікою. Взагалі Геродот дуже детально описав цю річку: «шоста ріка, Гіпакіріс пливе через країну кочових скіфів і впадає до моря коло міста Каркінітіди, має з правого боку Гілею і місце зване «Ахілів біг». Гілея - країна лісів - це дніпровські плавні та знищені і знову відтворені ліси в районі Цюрупинська.

Ахілів біг - Кінбурнська коса. Каркінітська затока існує і зараз. Здається, все зрозуміло. Єдина річка, яка впадає в Каркінітську затоку, це Каланчак. І всі херсонські краєзнавці: Авдальян, Ратнер, Оленковський ототожнюють Гіпакіріс з водною системою ріки Каланчак. Так то воно так, але існує одне маленьке але... Геродот пише лише про великі ріки Скіфії. Він не згадує, наприклад, Берду чи Кальміус, а тут така честь невеликій, зараз, практично пересохлій степовій річечці. До того ж древні автори, а, крім Геродота, про неї писав Птоломей та інші, описують цю ріку як повноводну і судноплавну.

Цю річку називають в різний час Каркінітіс та Пасіріс. Крім міста Каркінітіди (Каркени) на його берегах знаходились грецькі колонії Таміракі, Пасіріс, Наубарум, Авдальян пояснює це тим, що Конка (Пантікап), як відомо, впадає в Дніпро недалеко від сучасного Запоріжжя і тече то єдиним руслом, то віддаляючись від Дніпра островами, різко повертала від сучасної Каховки і впадала в Каланчак. Але ж Геродот пише, що Пантікап «пливе через Плею, перепливає її і впадає до Борисфена». Я прошу вибачення у читачів за велику кількість цитат, але це питання для нас дуже важливе. Та ось, здається, розгадка знайдена.

Знайшов її великий знавець скіфського степу, автор найвизначнішої знахідки українських археологів - золотої пекторалі Борис Михайлович Мозолевський. Зробивши додаткове дослідження великих скіфських курганів, проаналізувавши всі останні досягнення археології, він прийшов до висновку: «Наведені додаткові докази щодо ідентифікації лівобережних скіфських рік дозволили нам вслід за В.П.Яйленком з певністю ототожнити Пантікап з Конкою, Гіпакіріс - з водною системою Сірогозької Балки - Каланчак - Каркінітська затока, а Герр - з Молочною та Сивашем, котрий сполучався у давнину, згідно з писемними джерелами, з Каркінітською затокою - нижньою течією Гіпакіріса».

Отож спробуємо уявити тогочасну Гіпакіріс. Верхня її течія це і є сучасна Сірогозька балка, значно глибша, звичайно. На рівні сучасного Агайманського поду в неї впадають ще дві притоки. Це нинішні балки: Турбаї (протікає поблизу Братського) та Желяби (поблизу с. Дального). В місці впадіння утворюється свого роду озеро. Пам'ятаєте Геродотове «витікає з озера»? Справа в тому, що древні греки за образним висловом сучасника «сиділи навколо моря, як жаби навколо калюжі».

Древні греки не заглиблювалися в степ. Вони навіть не знали про Дніпровські пороги. Отож Геродот, що, як вважає М.Оленковський, побував в Каркініті, навряд чи знав, що робиться вище озера (сучасних Агайманів). Річки східної частини нашого району Дурна балка та Калга впадали до Герри (Молочної) і разом з нею несли свої води по дну сучасного Сиваша до Гіпакіріса. Нагадаю, що в той час (V ст. до нашої ери) рівень Чорного моря був на 6-8 метрів нижчий, ніж зараз, отож частина сучасної Каркінітськоі затоки була руслом могутньої ріки Гіпакіріс. А залишки Каркініти можливо колись знайдуть на дні Чорного моря.

Щоб зрозуміти, що було далі, треба згадати, що з кінця V століття до нашої ери почався підйом Чорного моря. Клімат теж змінювався. Він то ставав сухішим і холоднішим, то більш вологим і жарким. В той же час (знову цитати з «фізичної географії») «Причорноморська западина протягом всієї геологічної історії мала тенденцію до прогинання». Як результат усіх цих геологічних процесів відбувався розрив Гіпакіріса на дві річки - Великі Сірогози та Каланчак. На місці розриву - озера утворився безстічний Великий Агайманський під. Далі, вздовж колишнього русла, ще поди Великі та Малі Чаплі. Ріка Молочна проклала новий шлях в Азовське море, а її колишнє русло стало Сивашем. Дурна балка і Калга загубили дорогу до моря і стали впадати відповідно в Шотівський (Каялга) та Великий Домузлянський поди.

Юрій Безух.
„Надніпрянська правда”. №106. 15.08.1997

 

1. 11.02.2013 01:01
О

Вчора ( 01.02.2013) сфотографував в Ватікані 2 древні глобуси  - ту частину де Укр сучасна. Нічого знайомого крім Леополіс і Наубарум. Можу фото відіслати кому цікаво. rossx at mail ru

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.