on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

Золотий запас "Асканії-Нової"
 

На в'їзді у знане в усьому світі селище праворуч — панорамна виставка досягнень Інституту тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» і створеного на базі закладу Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства.
Інститут у ці дні святкує одразу два ювілеї. Рівно 75 років тому його заснували. А ще раніше — століття тому — у маєтку «короля вівчарства» Ф. Фальц-Фейна започаткували штучне осіменіння худоби, завдяки якому створювалися і створюються нові високопродуктивні породи овець, свиней, великої рогатої худоби.

Херсонщині просто пощастило, що вона має такий великий науковий потенціал, — зауважує заступник голови облдержадміністрації Анатолій Осінній. — Тут створений унікальний генофонд худоби, який постійно поповнюється. Про його потенціал у виробничих умовах свідчать успіхи дослідного господарства «Асканійське» Каховського району. Ми підготували листа на Кабмін з тим, щоб тут, у Асканії-Новій, щорічно відбувалася виставка-ярмарок, де б торгували племінною худобою. Прикро, що потенціал інституту затребуваний відсотків на 20—30, не більше...
Це справді так. І від цього область, а з нею і Україна, втрачають багато. Худоба, створена в інститутських лабораторіях, могла б успішно конкурувати з австралійськими вівцями, австрійськими коровами, угорськими свинями.

Відкриваючи урочисте засідання Вченої ради інституту, голова оргкомітету, в. о. президента Української академії аграрних наук Володимир Ситник підкреслив:
— Відзначається ювілей установи, яка зробила вагомий внесок у вивчення процесів породоутворення, акліматизації нових видів, розробку методів біотехнології відтворення тварин та сучасної технології виробництва тваринницької продукції. У різні роки в інституті працювали корифеї в галузі біології та сільськогосподарської науки, відомої далеко за межами колишнього СРСР. Першим слід назвати ім'я Михайла Іванова, засновника зоотехнічної дослідної станції, що стала основою інституту "Асканія-Нова".

Тут плідно працювали видатні вчені, зокрема професор Ілля Іванов, якому належить світовий пріоритет у низці питань штучного запліднення тварин, професор Олександр Серебровський, котрий започаткував створення біологічних центрів відтворення тварин, професор Олександр Браунер, котрий заклав основи зоологічної зоотехнії, академіки Леонід Гребінь, Михайло Завадовський, Віктор Милованов та інші. Видатними вченими сучасності назвав Володимир Петрович докторів наук Парасковію Польську, Людмилу Крилову, Пелагею Буйну, Надію Кононенко...

В інституті створена цінна м'ясо-вовнова порода овець, червона молочна порода корів, унікальне гібридне стадо великої рогатої худоби, розроблені технології світового рівня ведення скотарства і вівчарства. В числі перших у системі Аграрної академії наук у 1998 році інститутові надали статус Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства.
Інститут знаний у світі. І це не перебільшення: з ним співпрацюють наукові центри Узбекистану, Росії, Чехії, Німеччини...

Важливий науковий напрям інституту нині — створення цілої галузі м'ясного вівчарства. Україна покладає на заклад завдання створення енергозберігаючих технологій виробництва і глибокої переробки сировини.
Доленосних віх на шляху інституту чимало. Попереду — нові вершини, осяяні світлом сучасних наукових досягнень. Одна біда: у державі так і не створено умов для відродження вівчарської галузі, хоч бували в інституті президенти країни, прем'єр-міністри, одного з яких професор Парасковія Польська благала взяти галузь під свою опіку, бо ця галузь дорожча від самого золота. Пообіцяв, та так і не взяв...

Учасники науково-практичної конференції «Наукові основи розвитку галузі тваринництва в сучасних умовах» зійшлися на думці: Україна приречена на світове лідерство у виробництві молока, свинини, яловичини, вовни. Це її поки що незадіяний «золотий запас», до створення якого причетний і інститут-ювіляр.

Василь ГАЙ
Газета "Новий день".- 2006.-10.-26 (43)

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.