Україна починається з… Потьомкіна?
Завзяте возвеличення досить таки одіозної постаті “будівничого” Херсона і всієї Новоросії Григорія Потьомкіна не обмежилося відновленням у місті на Дніпрі пам’ятника фавориту цариці Катерини.
Тої, що Тарас Шевченко у поемі “Сон” змалював… “Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще на лихо, сердешне, Хита головою. Так оце-то та богиня! Лишенько з тобою”.
Незабаром у Ботанічному саду місцевого державного (!) університету у додаток до потьомкінського монумента “посадили” досить таки примітивну ландшафтну модель Херсонської фортеці. Тепер студенти-біологи вузу вивчатимуть ботаніку через архітектуру в мініатюрі…
В обласному центрі з’явилася середня школа імені Г. Потьомкіна, музей імені Потьомкіна. Не здивуюся, якщо й до вивіски міської ради допишуть ім’я князя Таврійського. Бо й справді: таких почестей, які влаштовують покійникові місцеві власті у супрязі із ділками-патріотами, князь Таврійський за життя не мав!
Та й цього, виявляється, замало. У кожній країні виховують дітей, рівняючи їх на своїх патріотів, що стали гордістю світової цивілізації. А в Херсоні “першачків” зібрали 1 вересня біля пам’ятника Потьомкіну. До них навіть вийшла “сама цариця Катерина” під ручку зі своїм фаворитом. Хоча цю парочку аж ніяк не можна назвати патріотами України. І їхня мораль ніяк не може правити за взірець для молодої зміни. До всього перед сьогорічним Днем міста кожному першокласникові обласного центру, приведеному до музею, вручили настільну, слід гадати, книжку: “Григорий Потемкин – основатель Херсона”.
Автор ідеї, її державний натхненник міський голова Володимир Сальдо задоволений тим, що “книжка не має аналогів в Україні і має зовсім небагато аналогів у Російській Федерації”. Наші “старші брати”, як мовиться, відпочивають!
“Росіяни підготували і видали книжку про життя Потьомкіна для дітей середнього шкільного віку та старшокласників, ми ж зосередили свою увагу саме на малечі, адже патріотичне виховання сьогодні, як ніколи на часі!”, – підмітив Володимир Сальдо.
З подарункового видання “Григорий Потемкин” із розчуленою передмовою Володимира Сальдо першокласники херсонських шкіл мають щасливу нагоду дізнатися про факти, які можуть бути для них повчальними. Наприклад, ось цей: “В конце войны Екатерина вызвала Потемкина в Петербург. Перед ней предстал опытный, прославленный в сражениях молодой военачальник. Их общее чувство любви запылало еще сильнее. Императрица и Григорий стали близки (!), что позволило им еще больше трудиться (!!) на благо Отечества”.
“Для адаптації книжки саме до розуміння маленькими читачами навіть спеціально були створені цільові групи, до складу яких увійшли діти віком від 6 до 7 років”, – задоволені автори і книговидавці.
До речі, побачив світ пристосований до дитячої аудиторії князь Таврійський накладом 4,5 тисяч примірників, у видавництві Херсонського державного університету. Залишається сподіватися на те, що “сівачі розумного, доброго, вічного” дійдуть до створення і такої книжки, з якої вони дізнаються з чого починається рідна вітчизна. А починається вона, як співається у пісні з популярного кінофільму “Щит і меч”, все ж із “картинки в твоїм букварі”, із “вірних друзів, що живуть у сусідньому дворі”.
А князь… Хай собі почиває з Богом. Як і десятки тисяч тих безіменних сіром, які будували Херсон не вельможними наїздами, а поклали у підмурівок міста життя свої. Та про сіром чомусь – жодним словом.
Григорій Карпець
Вгору.-№40.-01.10.2009.- стр.4
