Унікальна ікона луганського художника подорожує Україною
Фото Юлії Данилевської
Кураторка Олена Афанасьєва проводить екскурсію.
Два дні поспіль херсонці та гості міста могли відвідати незвичайну виставку під назвою “Капсули”. Перед входом до артпростору на Старообрядницькій, 23, де проходив захід, вишикувались у ряд 9 постаментів, на яких стояли зруби дерев. Але головним експонатом була ікона “Оранта”, різьблена з дерева.
Автор ікони, митець В’ячеслав Козак, проживає на непідконтрольній Україні території — у Луганську.
З початком війни художник вирішив створити, як він сам називає, “домашній іконостас” зі святих-цілителів. Створення ікон для автора - це своєрідний акт сили, у такий спосіб він демонструє несприйняття окупації Донбасу і хоче нагадати людям про християнські цінності. Олена Афанасьєва - кураторка виставки - розповідає про ідею і зміст експозиції та символіку назви “Капсули”:
— Експонат усього один, тому що на території України є лише одна його ікона. Усі інші ікони “домашнього іконостаса” В’ячеслава Козака залишилися з ним у Луганську. Він не хоче показувати там своє мистецтво, тому й виставок його чудових робіт у ЛНР немає. Так народилася назва “Капсули”, тому що сам В'ячеслав зараз живе, ніби у капсулі. Оці зруби дерев це також своєрідні капсули, де кора - це оболонка, а деревина - це матеріал, з якого можна зробити що завгодно. Хтось створить, наприклад Буратіно, а хтось — ікону. Хоча більшість ікон він почав майструвати після початку війни, “Оранту” він зробив у 2012. Тобто це перша його робота на релігійну тематику, — пояснює кураторка.
“Оранта” — це перша ікона Вячеслава Козака.
На відкриття завітали друзі В’ячеслава, які раніше проживали в Луганську, і виїхали звідти після окупації.
Подруга художника Наталя розповіла, що художник живе в “хрущовці”, з якої більш ніж половина мешканців уже виїхали. Через стан здоров’я митець поки що не може переїхати до України. Наталя додає:
— Ми друзі з В’ячеславом з 1993 року. Іконами він не відразу почав займатися, спочатку робив інтер’єрні панно, знімаючи копії з оригінального оздоблення, яке прикрашало галеру Людовіка ІV. Він отримав на це офіційний дозвіл під час стажування в Парижі, у Морському музеї Франції. У французькому оздобленні він виявив низку українських мотивів! Побачив там українські рослинні орнаменти — калину, мальви та візерунки на одязі людей, які були зображені на тій галері, — пригадує жінка.
Для виготовлення ікон В’ячеслав Козак використовує виключно ті дерева, які ростуть у наших широтах — грушу, абрикос та волоський горіх.
Виставка в Херсоні тривала 2 дні. Якщо спочатку інсталяція зі зрубами дерев стояла на вулиці, ніби запрошуючи перехожих увійти до артпростору, то на другий день “пеньки” перенесли в приміщення, і відвідувачі ходили поміж ними, як між деревами.
Чому ж тільки одна ікона? Фасилітатор проєкту “Діалоги”, у рамках якого відбувається виставка, Ірина Ейгельсон пояснює, що дуже важко і небезпечно перевозити роботи Козака через КПВВ.
“Це ризик втратити ікони й не хочеться наражати на небезпеку В’ячеслава”, — пояснює пані Ірина.
У такому вигляді (ікона, інсталяція та величезний банер зі світлинами 9 інших ікон майстра) виставка “Капсули” подорожує Україною. До нас вона приїхала з Сєвєродонецька, до цього вже була в Івано-Франківську, Одесі та Дніпрі. Після Херсона “Капсули” поїдуть до Києва, і це вже буде фінальна виставка.
Юлія Данилевська
Джерело інформації: Газета "Вгору", 30.09.2020