on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.01.2018, 17:01

Январь 2018

Снег идет, снег идет. К белым звездочкам в буране Тянутся цветы герани За оконный переплет. Снег идет, и всё в смятеньи, Всё пускается в полет, — Черной лестницы ступени, Перекрестка поворот. Снег идет, снег идет, Словно падают не хлопья, А в заплатанном салопе Сходит наземь небосвод. Словно с видом чудака, С верхней лестничной площадки, Крадучись, играя в прятки, Сходит небо с чердака. Потому что жизнь не ждет. Не оглянешься — и святки. Только промежуток краткий, Смотришь, там и новый год. Снег идет, густой-густой. В ногу с ним, стопами теми, В том же темпе, с ленью той Или с той же быстротой, Может быть, проходит время? Может быть, за годом год Следуют, как снег идет, Или как слова в поэме? Снег идет, снег идет, Снег идет, и всё в смятеньи: Убеленный пешеход, Удивленные растенья, Перекрестка поворот. Б.Пастернак

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости региона

19.01.2018, 15:21

Подарунок з Нідерландів для херсонської книгозбірні

19.01.2018, 15:18

Майбутні «Стіви Джобси» навчаються в Олешках

19.01.2018, 12:17

План заходів до Дня Соборності України

> Персоналии > Кино > Бондарчук Сергей > Увічнити пам'ять земляка

Увічнити пам'ять земляка

28.09.2006

У ці вересневі дні нашому земляку, відомому кіноактору і режисеру Сергію Бондарчуку виповнилося б 86 років. Він любив Україну, рідну Херсонщину, адже народився у Білозерці.
Коли я була на кіностудії ім. Довженка, Сергій Федорович, дізнавшись, що я з Херсона, запитав: «А в Білозерці бували? Я звідти родом». Я помітила, як в його теплих карих очах засвітилися промені гарячого таврійського сонця, в них — радість і прихована туга.


— Там моє коріння, — з гордістю мовив Сергій Федорович. — 3 рідним краєм пов'язано стільки спогадів, які переплелися в найкращу картину мого життя. Малюком разом з хлопцями бігав на кургани за селище, щоб побачити край землі, про який говорили старі люди. Друзі стрибали, гралися, а я сидів на пагорбі і мовчки спостерігав за яскравим сонцем, блакитним небом, ланами. Любив роздольний степ. Ще до школи мене захоплювали вірші Кобзаря. У нашій хаті висів у рушниках портрет Шевченка. Його вірші читали, а пісні співали у Білозерці і старі, і малі. Тихими вечорами, з каганцем, читав, дивувався: ціла академія в одній людині — поет, прозаїк, художник, актор... І був надзвичайно щасливим, коли режисер Ігор Савченко доручив мені роль Тараса Шевченка в однойменному фільмі. Його вислів — «Шевченко — то Гамлет, мислитель драматичної долі» — назавжди запам'ятав.

...Набагато пізніше, переглядаючи стрічку Бондарчука «Степ» за Цеховим — цей згусток думок, почуттів, поетичної лірики у природі, кадри безкрайого степу — зателефонувала Майстру, поздоровила з кінофільмом.
— Це наш херсонський степ поставав у моїй уяві, коли знімав стрічку,—сказав Сергій Федорович.

На жаль, зустрітися більше не довелося. Сьогодні Героя Соціалістичної Праці, народного артиста CPCР,  лауреата численних державних і зарубіжних відзнак, кінорежисера і актора Сергія Бондарчука немає з нами. Україна і Херсонщина дали йому путівку у велике мистецьке життя. Ми схиляємо голову перед чутливою душею великого Майстра. У Білозерці, на будинку, де жив Бондарчук, встановлено меморіальну дошку. Було б добре, якби представники влади увічнили пам'ять митця, назвавши одну з вулиць Херсона та Білозерки його ім'ям.

Галина КОКОСТІКОВА.
Газета "Новий день",28.09.2006

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.