on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.08.2019, 10:03

Август-2019

Пахне мелісою й медом   Вранішній чай.   Серпень неждано до тебе, -   Що ж, зустрічай.     Меду прозорі краплини...   В вервиці дні   Мов кукурузні зернини,   Злото-ясні.     Пурпур томату достиглий,   Яблучок віск,   Тихі заграви вечірні,   В темряві зблиск.     Ночі такі баклажанові,   Пісня цикад...   Астри із неба рахманного   Падають в сад.         Літо спекотне дозріло,       Осінь гряде,       Сміло вже бронзове тіло       Холоду жде. Валентина П.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Новости региона

19.09.2019, 11:17

Яскравий потік свідомості Валерія Кописова

16.09.2019, 14:15

«Кронау-Fest»: у Високопіллі пройшов масштабний етно-фестиваль

12.09.2019, 11:57

Як Херсон святкуватиме свій День народження

> Персоналии > Кино > Бондарчук Сергей > Увічнити пам'ять земляка

Увічнити пам'ять земляка

28.09.2006

У ці вересневі дні нашому земляку, відомому кіноактору і режисеру Сергію Бондарчуку виповнилося б 86 років. Він любив Україну, рідну Херсонщину, адже народився у Білозерці.
Коли я була на кіностудії ім. Довженка, Сергій Федорович, дізнавшись, що я з Херсона, запитав: «А в Білозерці бували? Я звідти родом». Я помітила, як в його теплих карих очах засвітилися промені гарячого таврійського сонця, в них — радість і прихована туга.


— Там моє коріння, — з гордістю мовив Сергій Федорович. — 3 рідним краєм пов'язано стільки спогадів, які переплелися в найкращу картину мого життя. Малюком разом з хлопцями бігав на кургани за селище, щоб побачити край землі, про який говорили старі люди. Друзі стрибали, гралися, а я сидів на пагорбі і мовчки спостерігав за яскравим сонцем, блакитним небом, ланами. Любив роздольний степ. Ще до школи мене захоплювали вірші Кобзаря. У нашій хаті висів у рушниках портрет Шевченка. Його вірші читали, а пісні співали у Білозерці і старі, і малі. Тихими вечорами, з каганцем, читав, дивувався: ціла академія в одній людині — поет, прозаїк, художник, актор... І був надзвичайно щасливим, коли режисер Ігор Савченко доручив мені роль Тараса Шевченка в однойменному фільмі. Його вислів — «Шевченко — то Гамлет, мислитель драматичної долі» — назавжди запам'ятав.

...Набагато пізніше, переглядаючи стрічку Бондарчука «Степ» за Цеховим — цей згусток думок, почуттів, поетичної лірики у природі, кадри безкрайого степу — зателефонувала Майстру, поздоровила з кінофільмом.
— Це наш херсонський степ поставав у моїй уяві, коли знімав стрічку,—сказав Сергій Федорович.

На жаль, зустрітися більше не довелося. Сьогодні Героя Соціалістичної Праці, народного артиста CPCР,  лауреата численних державних і зарубіжних відзнак, кінорежисера і актора Сергія Бондарчука немає з нами. Україна і Херсонщина дали йому путівку у велике мистецьке життя. Ми схиляємо голову перед чутливою душею великого Майстра. У Білозерці, на будинку, де жив Бондарчук, встановлено меморіальну дошку. Було б добре, якби представники влади увічнили пам'ять митця, назвавши одну з вулиць Херсона та Білозерки його ім'ям.

Галина КОКОСТІКОВА.
Газета "Новий день",28.09.2006

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.