«Вітер століть» донісся до Херсона
Національна поетична класика, покладена на музику, стає поза часом
З 8 до 17 грудня Всеукраїнська мистецька акція «Вітер століть»: подих української поезії у рок-музиці» охопила 7 міст України: Кіровоград, Кривий Ріг, Херсон, Одесу, Суми, Харків та Дніпропетровськ. Двогодинний концерт за участі відомих українських рок-гуртів «ТЕЛЬНЮК: Сестри» та «КОМУ ВНИЗ» за аншлагу пройшов на сцені Херсонського державного університету. Класика української поезії та року злилися воєдино, а разом з ними музичні портрети Шевченка, Лесі Українки, Тичини, Олеся, Маланюка, Стуса... Знайомство студентства з кращими зразками українського поетичного слова через близьку та зрозумілу йому рок-музику, через поетичний мелос сучасних українських рок-гуртів, які самі виступили ініціаторами мистецької акції, покликане донести до молоді класичну поезію у новому музичному обрамленні, тим самим довівши її актуальність та сучасність для суспільства. Рок - як революція, крик душі, прагнення вирватися на волю, змінити життя. Виявляється, він дуже близький українській класиці, національному епосу. Навіть ті, хто не розуміє і навіть не схвалює цього музичного стилю, після грандіозного концерту змінили своє ставлення до року. В залі серед студентів було чимало викладачів, у т. ч. філологів. Навіть для них, звичні образи з поетичних творів класиків розкрилися у абсолютно новому ракурсі. Адже саме ці поети спонукали українство до боротьби передусім духовної за самих себе, за самоствердження себе як нації і заявили про це на весь світ мовою образів та переживань. За кризи духовності в сучасному суспільстві знову плачуть образи класиків, кличуть схаменутися та прозріти, не дозволити «врємєнщикам» знищити Україну та принижувати її на весь світ. Тож сьогодні справжнє поетичне слово вкрай потрібне молодому поколінню, яке формується і від якого невдовзі залежатиме доля країни. Попсова музика доносить життя спотворено, тому музична стилістика класичного року, здається, є саме тією формою, що ближча та зрозуміліша сучасній молоді.
Рок-гурти «ТЕЛЬНЮК: Сестри» та «КОМУ ВНИЗ» вже давно і плідно працюють саме в цьому напрямі. Нове життя в музиці вони подарували відомим ще зі школи віршам «Суботів», «Мамай», «Не нарікаю я на Бога» Тараса Шевченка чи «Досадонька» Лесі Українки, «Ворони» Олександра Олеся чи «Назавжди» Богдана-Ігоря Антонича, «Розпросторся, душе моя» Василя Стуса, котрі з новою силою торкаються сердець, відкривають для молоді нове світобачення через української поезію, адже йдеться про високоінтелектуальну музику. До програми концерту увійшло чимало композиторських та поетичних робіт самих учасників гуртів. За оригінальною версією «КОМУ ВНИЗ» по-новому зазвучав і «Кленовий вогонь» Юрія Рибчинського та Володимира Івасюка.
Під час прес-конференції учасники акції Леся і Галина Тельнюк та лідер гурту «КОМУ ВНИЗ» Андрій Середа назвали співану поезію локальною революцією, яка пронеслася на зламі двох століть Україною від заходу до сходу. Задум провести не просто акцію, а рок-фестиваль, закликавши світ схаменутися, позбутися жорстокості, продажності, псевдо цінностей та марень, виник ще наприкінці 1990-х. Тоді навколо ідеї об'єдналося чимало творчих особистостей та гуртів, однак з плином часу більшість з них почали сповідувати інші переконання, у т. ч. внаслідок політичного розшарування в країні. Гурти, що ініціювали мистецьку акцію, впевнені, що лише митці, котрі залишилися незаангажованими, неухильно тримаються принципів і переконань, несуть їх у люди, справді причетні до високого мистецтва. «На жаль, український шоу-бізнес назвати мистецтвом важко, - переконана Галина Тельнюк. - Працювати з поетичною класикою досить складно через те, що, кладучи її на музику, відповідально: не зіпсувати твір. Тут важлива інтуїція, досягнення гармонії тексту і музики, правильно розставити акценти, наголоси». Мужність стати співавтором великих поетів беруть на себе далеко не всі. Син Василя Стуса Дмитро сам розшукав тих, кому довірив цю місію, і залишився у захваті від результату. «На жаль, у далеких Канаді, США, Британії іноді набагато проникливіше сприймають такий рок, незважаючи на мовний бар'єр, аніж у рідній Україні, - доповнює сестру Леся Тельнюк. - Люди відчувають, що в цих творах немає фальші, немає нічого зайвого, що відволікає від головного, що наболіло, в них бринить душа».
Пісні у виконанні українських рок-зірок цілком гідні, аби прозвучати на концертному майданчику набагато ширшому, ніж університетський, - десь у центрі Херсона. На це музиканти заперечують: така музика наразі не може бути майданною, за своїм ліризмом вона не розважальна, на її сприйняття душею треба налаштуватись. Адже класична поезія - це потужний згусток емоцій, неймовірної енергії, яка не вмерла з автором, а зворушує крізь роки і століття. Вітер століть має розбудити і наших сучасників від байдужості, німого споглядання за тим, як знову роздирають Україну, грабують та нівечать. Не випадково після одного з концертів за кордоном Лесю та Галину просто вразили слова, почуті в кулуарах: «Невже в такій дирі, як Україна, може бути Така музика...». Образа за державу примушує вдаватися до рок-протесту. «Якщо чекати, доки щось змінять інші, можна й не дочекатися, - резюмує Андрій Середа. - Ми їздимо Україною і щоразу пересвідчуємося, що насправді нічого не знаємо одне про одного, тому й удаємо, що не розуміємо, не чуємо». Херсон став для музикантів не просто сторінкою в їх гастрольній біографії. Подаровані музикантам від імені вдячних херсонців деканом факультету культури та мистецтв ХДУ Миколою Левченком герби міста нагадуватимуть про Херсон, у якому залишилися їх нові прихильники, а ще поціновувачі нетлінної української поезії.
Олена Нечипуренко
Новий день. - 25.12.2008
НЕМОлчащий