on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.10.2018, 09:00

Октябрь-2018

Почався жовтень Ну, ось і жовтень туманіє, Мов молоком залите все. На сході сонце рожевіє, Сюрпризи осінь нам несе У жовтім листі і в тумані, В холодній і важкій росі… Повсюди квіти полум’яні Пишаються в п’янкій красі. Та листячко в садку рідіє Летить додолу із гілля. Травичка де-не-де рудіє, У жовтім килимі земля… І буде дощик йти частіше Прийдуть на землю холоди… І стане сіро та сумніше, Що хоч із дому не ходи… Але ще будуть й дні погожі, І сонечко пошле тепло. Та дні тепер на миті схожі — Лиш встало сонце та й лягло… А ночі довгі, горобині Постукають до нас в вікно… Та це ще буде, а от нині Ще тепло й гарно все одно. Хоч жовтень вже і на порозі, Земля ще радістю цвіте. Простує осінь по дорозі, Сміється листя золоте… Надія Красоткіна

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости региона

22.10.2018, 16:02

В Херсоне южнокорейские художники презентую свои работы и сыграют на старинных инструментах

23 октября в выставочном зале ХОО НСХУ откроется выставка ...
22.10.2018, 15:56

В ноябре в Херсоне стартует литературный конкурс имени Николая Братана

Управление культуры Херсонского городского совета и Херсонская централизованная ...
22.10.2018, 15:46

Херсон боротиметься за статус молодіжної столиці України

> Новости региона > Від «великого стилю» до кам’яних вишиванок
Все новости

09.01.2018 16:03

Від «великого стилю» до кам’яних вишиванок

Все — навіть пам’ять про них — мали повністю стерти з лиця землі. Михайла Бойчука, засновника самобутньої школи українського мистецтва, радянські окупанти розстріляли разом із групою його учнів у 1937-му. Створені ними монументальні твори більшовицька влада теж намагалася знищити безслідно. Перша велика виставка їхніх робіт під назвою «Бойчукізм. Проект «великого стилю», що відкрилася 7 грудня у київському Мистецькому арсеналі, довела, що цього радянській владі, на щастя, зробити не вдалося.

Спадщину бойчукістів можна зустріти і на Херсонщині. У старій частині Нової Каховки є багато будинків з орнаментальними панно, створеними художником Григорієм Довженком — учнем Бойчука. Їх назвали «кам’яними вишиванками», з’явилися активісти, які почали їх реставрувати. Натомість у 1950-х в Україні навіть згадувати про «бойчукізм» було заборонено. Довженку вдалося втілити настанови українських монументалістів і продовжити їхні традиції. Хоча нинішня новокаховська влада теж неохоче згадує про спадщину «бойчукістів».

На відкриття виставки у Мистецькому арсеналі була запрошена група активістів з Нової Каховки, аби показати киянам малознайомі сторінки монументалістів на прикладі «кам’яних вишиванок» та розповісти про проблеми збереження культурної спадщини свого міста.

— Представники влади не вірять у важливість того, що ми робимо. Як говорить міський голова Володимир Коваленко: «То якісь там розписи на фасадах». Але ж спадщина школи бойчукістів є великим мистецтвом світового рівня. І Новій Каховці пощастило маленьким краєчком до нього доторкнутися, — розповіла «Новому дню» активістка Новокаховського товариства охорони культурної спадщини Тетяна Євсєєва.

За її словами, є ідея створення в їх місті «музею двох Довженків» — Олександра і Григорія, відомого кінорежисера і художника. «Також ми хочемо відродити зображення фенікса, якого на фасаді палацу культури створив сам Григорій Довженко. Після пожежі його було знищено, а реставрований фасад не передбачає відновлення. Але це зображення можна відновити і створити з нього окремий арт-об’єкт, що цілком може стати брендом Нової Каховки», — додала Тетяна.

На унікальній виставці в Києві було представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів Бойчука і його учнів. У тому числі унікальні ікони і гончарний посуд, ескізи костюмів і маріонетки лялькового театру. Бойчукісти щиро вірили, що їхнє мистецтво служитиме розбудові ідеального суспільства, де хлібороби посеред буяючих ланів, усміхнені жінки перебувають у суцільній гармонії. Проте прихід «братніх» тоталітарних режимів нацистів у Німеччині і комуністів у СРСР поставив хрест на розвитку авангардного мистецтва в Європі у 1930-ті роки. «Бойчукісти» заради виживання спробували переорієнтуватися і творити свої дивовижні розписи й картини на тлі голодомору і масових вбивств під час репресій.

— Генетичну запрограмованість і національну своєрідність школи Бойчука чудово розуміли більшовики. Саме цим і пояснюється небачене навіть для часів великого терору тотальне винищення «бойчукістів» разом з їхньою мистецькою спадщиною. Звідси й важке повернення навіть після політичної реабілітації, — констатує співкуратор виставки Ольга Мельник. — Що стосується виставки у Мистецькому арсеналі, то ми спробували розглянути бойчукізм як цілісний мистецький напрям в контексті тогочасних світових мистецьких течій і дослідити його еволюцію впродовж майже 30 років.

Олег Батурін
«Новий день».- №52 (5304).- 20.12.2017.- стр.20





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.