on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > Література > З історії літературного Херсону > Відкриття херсонської Шевченкіани

 

Відкриття херсонської Шевченкіани

Кобзар єднає покоління. Це переконливо засвідчила нова збірка «Серед степу широкого... Шевченкіана Херсонщини», презентація якої відбулася днями у обласному академічному музично-драматичному театрі. До унікальної книги ввійшли і наукові розвідки, і твори херсонських поетів, в яких «відлунює» творчість Тараса Шевченка, і життєпис митців - лауреатів Шевченківської премії. Так от: найстаршим автором збірки став 93-річний літературознавець Павло Параскевич, а наймолодшим - 13-річна школярка-поетеса Валерія Гараненко. Віковий розрив - 80 років! Але нічого дивного: поезії Кобзаря настільки глибокі й різнопланові, що кожен знайде в них щось близьке і рідне.

Ну а стосовно «Шевченкіани Херсонщини», то в збірці читачі також відкриють для себе чимало нового. Приміром, те, що перший сільський пам'ятник Тарасу Шевченку встановили у селі Станіславі на Білозерщині. Причому було це в голодному 1922 році, і хлібороби жертвували на виготовлення монумента хто що міг: від жменьки квасолі до миски ячменю чи кукурудзи. Втім, за царської Росії, де поезії Тараса Шевченка імперські чиновники аж ніяк не схвалювали, у нього були свої шанувальники навіть з-поміж представників влади. У збірці стосовно цього є допис співробітниці Херсонського літературного музею Галини Мартинової, котра у музейних фондах відшукала журнали альманаху «Основа» 1861-1862 років із вперше надрукованими творами Кобзаря та власне «Кобзар» 1883 року.

З'ясувалося, що ці вже на той час рідкісні, а нині просто безцінні видання краєзнавчому музею в 1911 році особисто подарував тодішній міський голова Херсона Микола  Блажков.  На титульній сторінці «Кобзаря» навіть зберігся напис від руки «М. Блажков», стверджує Галина Мартинова. З огляду на тривожну ситуацію в Україні та бойові дії на сході держави настрій учасників презентації «Шевченкіани Херсонщини» святковим не був. Але й для цієї сумної хвилини у Кобзаря знайшлися співзвучні рядки, які у розмовах між собою цитували то в одному, то в іншому місці зали: «Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».

Володимир Дорофєєв
«Новий день».- №24 (5123).- 12.06.2014.- стр.17

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.