Він найкраще читав Шевченка
У столичному Будинку вчителя відбувся вечір пам'яті лауреата Національної премії імені Тараса Григоровича Шевченка Народного артиста України Павла Федоровича Громовенка. Відомі українські артисти ділилися спогадами про Павла Громовенка, відзначали його талант, шляхетність і ерудицію. Поети читали власні вірші про Павла Громовенка.
П.Ф.Громовенко народився в селі Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області 24 червня 1941 року. У цей день мобілізували в армію його батька. З війни Федір не повернувся. У 1945 році мати Павла, повертаючись з роботи в полі, підірвалась на міні. Брати Анатолій і Павло залишились сиротами. Ними опікувалися родичі. Павлові довелося деякий час жити й навчатися в школі-інтернаті. Але він ріс в атмосфері української пісні, сам любив співати. Дорослі пророкували: «Буде артистом». Та спочатку Павлові довелося попрацювати теслею, бетонярем, вантажником, а на Уралі, куди він поїхав до брата, освоїти фах електрозварника. Проте сільський хлопець у 1961 році вступив на акторський факультет Київського театрального інституту імені І.К.Карпенка-Карого.
А потім була робота і в театрі, і на радіо, і на естраді. Талант Павла Громовенка відзначено присвоєнням спочатку Заслуженого, а потім і Народного артиста України. У 1997 році його, першого серед уродженців Херсонщини, нагородили Національною премією імені Т.Г.Шевченка.
- Я 35 років несу Шевченкове слово людям, - сказав тоді Народний артист України. У жовтні 1997 року П.Ф.Громовенко лікувався у санаторії. У п'ятницю Громовенко почав відпрошуватися у лікаря, щоб на суботу-неділю з'їздити додому. Лікар не хотів відпускати Павла Федоровича, але потім піддався на умовляння. 18 жовтня Павло Громовенко повертався додому. На площі Космонавтів у Києві його збив автомобіль...
Ведучий вечора пам'яті, письменник і історик Роман Коваль закликає тих, хто знав Павла Громовенка, написати спогади про нього і видати їх окремою книгою.
Анатолій Зборовський.
Наддніпрянська Правда. - 26.10.2007
