on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

22.04.2024, 22:44

"Творчість допомагає відволіктись". Історія херсонської майстрині, яка вимушено переїхала до Києва

  Виготовленням брошок, прикрас для волосся та підвісок херсонка Вікторія ...
22.04.2024, 22:42

Пішла з життя херсонська концертмейстерка Інна Кісельнікова.

  Передчасно пішла з життя провідний концертмейстер кафедри музичного ...
22.04.2024, 22:31

"Вистава має працювати на глядача", – херсонський режисер-постановник Євгеній Резніченко

  Культурний спротив. Після початку повномасштабного вторгнення ...

Воли

Без волів неможливо уявити ні чумацької валки, ні взагалі українського степу у минулому. "Скільки він не цобив, воли потреби подорожніх не розуміли, тоді я згадав, що краще в Сибіру їздити на собаках, ніж в Малоросії на волах, які, дякуючи своїй великодушності, що з плугом, що з бричкою, йдуть однаково", -відзначав у щоденнику один із мандрівників минулого. Мандрівник, можливо, поспішав, тому його так дратувала повільність тварин, але українець, який звик до розміреного життя, цінував у волах насамперед витривалість і невибагливість у харчуванні. Для чумаків же віл був спражньою знахідкою. Про те, яку роль ці тварини грали у житті мандрівних торговців, а також селян, свідчать їхні численні народні назви: "швейнога" - віл, у якого задні ноги у колінах чіплялися одна за одну, "блиндар" - котрий кривив ногами, "безприпорий" - тварина, що не мала підвищення в кінці шиї, на яке спиралося ярмо, "буян" - примхливий віл, "гостяк" - худий, "караман" - чорний віл, "гузок" - миршавенький, з малими рогами, "кислиця" - впертий, "коваль" - поганий у ходу. В мажу впрягали, як правило, пару волів ("паровиця" - пара волів з возом). Ярма виготовлялись трьох типів: звичайне, сошне (для нерівних за силою волів) і "бовкун" (для одного вола). Ярма нерідко прикрашалися різними візерунками, на них також могло випалюватися І прізвище власника. Чумаки цим нерідко займалися в дорозі біля степових багать. До речі, один із візерунків на чумацькому ярмі називався "доріжкою". Іноді роги волів покривали позолотою, оздоблювали різнокольоровими стрічками, а під час свят обліплювали свічками. Деяким волам на шию вішали "калатайла" - дерев'яні дзвіночки.


Волів узимку годували сіном. 10 скирт могли прогодувати 40 волів. За скирту платили 80 карбованців асигнаціями.

 

chumactvo.info/index/0-8

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.