Осінь зачекалась листопада. Він казав, що прийде зовсім скоро. А вона закохана і рада. Стала красивіша, ніж учора Там, на небі, синьо-синя гама. Вона стала просто красивіша. Серце осені – з багряними краями, І якась пожовкла й горда тиша. Осінь так чекала листопаду, Що здіймалась вітром і летіла. З неба листя золотаве мовчки пада. Але їй нема до того діла. Бо закохана і наша мила осінь Вже дощем не плаче і туманом З неба бачила, Що листопад її – в дорозі. Він спішить Бо зачекалася кохана… Марина Кузьменко