on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

Вітри Присивашшя підганяють у Європу

10.08.2006

Шукати вітру в полі для декого, може, і невдячна справа, тільки не для співробітників Інституту електродинаміки Національної академії наук України

Кілька місяців поспіль, узимку і влітку, столичні технарі тільки й займалися тим, що «полювали» на енергійні приазовські бризи. А їх тут - неміряно. Пошуки завели аж за село Олексіївка Чаплинського району, туди, де міражно виблискує Сиваш, похитуючи на хвилях зелені острівці. Швидкість вітру тут сягає 15,5 мет­ра за секунду. Ураган - не вітер!

Досі на цих скіфських солончаках лиш сонно гуркотів фермерський тракторець. А зараз понаїхало стільки скреперів, вантажівок, автокранів - не розминутись!

У рекордно короткі строки від села через топке болото пролягла усепогодна дорога, вимощена кар'єрними відходами. І немає цій дорозі ні перепочинку, ні спокою. Треба у стислі строки перемістити з 20-гектарного будмайданчика в інше місце гори землі. А на будмайданчик завезти сотні тонн ажурних металевих конструкцій, лопаті вітряків, трансформатори, дроти, комп'ютерне начиння.

Ще навесні контури майбутньої Сиваської вітроелектростанції ледь вгадувалися, а зараз над водами Гнилого моря (друга назва Сиваша), над полинами, кермеками, колосняками постають і постають стрункі вежі майбутнього енергетичного велета. Будівельники, враховуючи особливість грунту (солончаки), виготовляють фундаменти під вітряки зі спеціального бетону. Кажуть, що бетон «переживе» не одне покоління...
Будова ця - один із кількох об'єктів державної програми розвитку вітроенергетики в Україні, ініційованої Президентом і розробленої Кабінетом міністрів.

- З усіх місць, на яких намічено будувати ВЕС, Присивашшя названо пріоритетним, - каже начальник управління капітального будівництва Херсонської облдержадміністрації Микола Денисов. - Фінансування об'єкта почалося. З державної казни торік виділено 5 мільйонів гривень, стільки ж намічено виділити і нинішнього року. На ці кошти ми придбали обладнання, будматеріали, виконали частину будівельних робіт. Завдання поставлене конкретне - до 1 листопада пустити в експлуатацію першу чергу станції. Паралельно монтуватимуть установки другої і третьої черг.

- Спорудження ВЕС - штука специфічна. Довго шукали підрядчика?
- Ні. При цьому вперше в Україні провели тендер з умовою, що його переможець має внести до 30% власних коштів на будівництво і придбання. Переможцем і генеральним підрядчиком спорудження вітростанції стало ТОВ «Агротехнополіс-Асканія». Вперше у спорудженні вітчизняної вітростанції бере участь приватний капітал. Основні роботи виконує генпідрядчик, а спеціальні (монтаж агрегатів, підстанцій тощо) - суміжники. Споруджують вітростанцію спеціалісти ПМК-85 і ПМК-32 тресту «Кримводбуд», які вже набули від­повідного досвіду у сусідньому Криму.

«Хрещеним батьком» станції називають головного інженера проекту, начальника електровідділу інституту «Кримдіпроводбуд» Фрідріха Йоффе. До речі, фахівці цього Інституту безпосередньо причетні до створення шести українських ВЕС загальною потужністю 700 мегаватів -Мирненської, Донузлавської, Тарханкутської, Новоазовської... Кримські проектувальники розробляли техніко-економічні обгрунтування для Іллічівського та Одеського морських портів.

- Загальна потужність Сиваської станції розрахована на 50 мегаватів, - розповідає Фрідріх Йоффе. -ВЕС розташована на шляху північно-східних вітрів, які дмуть із Калмицьких степів на Крим. Тобто вітрові умови цього майданчика ідеальні, а землі непридатні для сільськогосподарського виробництва. Тут немає жодних природних чи штучних перешкод.
- І скільки ж струму вливатиме станція в енергетичну «ріку» України?

- На цьому майданчику можна розмістити вітроагрегати загальною потужністю 18 мегаватів. Першою чергою передбачено встановити 16 вітряків потужністю 107,5 кіловата кожен. У подальшому, в ході реалізації другої-п'ятої черги будівництва, монтуватимемо агрегати потужністю по 600 кіловатів. Коли потужності зростуть до 10 мегаватів, станція стане економічно вигідною, а виробіток електроенергії покриватиме витрати на власні потреби ВЕС, яка сама на себе зароблятиме гроші. Зараз буде діяти так званий «зелений тариф» - вартість кіловат-години електроенергії, виробленої на ВЕС, становитиме до 34 копійок. У Європі ціна майже удвічі вища.

Добування струму з «вітру» - не стільки данина моді, як геополітична необхідність для України, яка воліє бачити себе у Євросоюзі. А одна із вимог ЄС до держави при вступі така: 15% загального виробництва електроенергії в країні мають давати ВЕС і ГЕС. Ось чому будовою на березі Сиваша опікується Мінпромполітики України. У Києві поки що задоволені темпами спорудження станції, якістю робіт. У цьому і заслуга головного спеціаліста управління капітального будівництва облдержадміністрації Юрія Туркевича, котрий, мов диригент, керує ритмом будівництва.

- Вже восени почнемо встановлювати не 18-метрові, а 60-метрові вежі. А це, якщо зриміше, висота 20-поверхового будинку, - малює картину майбутнього Юрій Владиславович. - Діаметр лопатей - 24 метри. Уявляєте?..
- Це ж який потужний вітер їм потрібен!
- Уявіть собі, що крутитимуться лопаті при швидкості вітру всього два метри за секунду.
У перспективі, стверджують фахівці, тільки ця одна ВЕС може покривати щонайменше 50% потреб Херсонщини у струмі, одержаному за допомогою вітру. Сама ж область з її безмежними просторами - ідеальне місце для розвитку української вітроенергетики.

Шестисоткіловатники для Сиваської ВЕС виготовлятиме всесвітньовідомий «Південмаш» за ліцензією бельгійської компанії «Turbo-winds». Новобудова(особливо на наступних етапах її спорудження) вбере в себе кращі світові та вітчизняні розробки галузі, яка розвивається все інтенсивніше. Можливо, у майбутньому поряд із ВЕС споруджуватимуть геліостанції, які своєю присутністю оживлять численні солонцюваті пустища Приазов'я і Північного Причорномор'я, а у підсумку примножать енергетичні «комори» країни струмом із безпечних для довкілля джерел.

Василь ПІДДУБНЯК

Газета «Гривна» 10 августа 2006

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.