on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

03.12.2023, 11:44

Херсонський театр розпочав роботу над виставою «Котигорошко проти вікінгів»

  Про це написав у Facebook генеральний директор Херсонського ...
03.12.2023, 11:41

Під час окупації Херсона армія РФ викрала з художнього музею картину, присвячену Голодомору

  Херсонські музейники розповіли про ще одну картину, яку під ...
03.12.2023, 11:38

"Нескорені степи": як народився творчий дует херсонського поета та співачки

  Співачка Марія Чумак випадково прочитала у соцмережах вірш ...

Як з’явився театр у Херсоні

Наступного року Херсонський обласний Академічний музично – драматичний театр ім. Миколи Куліша святкуватиме 75-річчя. Проте історія театрального мистецтва у нашому місті веде свій початок ще із 30-х років 19-го століття.

Вже тоді херсонське дворянство прагнуло мистецтва Мельпомени, і в 1823 - 1828 роках придбало будинок генерала Лобрі, пристосувавши одне з його приміщень для театру. Саме тут і був розташований театр протягом майже 50 років. У серпні 1846 р. видатний російський актор Михайло Щепкін приїздить до Херсона взяти участь у виставі тутешніх аматорів.
Згодом він писав: “...сподобався місцевий аматорський колектив, сподобалась доброзичлива публіка, але дуже не сподобалось театральне приміщення – тісне й незатишне”.
Тож у 1883 р. з ініціативи губернатора О.С. Ерделі на засіданні міської думи вирішили розпочати в Херсоні будівництво театру – за проектом архітектора Владислава Домбровського.

Антрепренер К.Г. Лелев-Вучетич сформував трупу з хором і оркестром, до якої ввійшли кращі аматори і відновив виставу “Доходное место” дуже популярного тоді російського драматурга Олександра Островського.
Офіційне відкриття Херсонського професійного театру з урочистою промовою губернатора Ерделі – відбулось 1 жовтня 1889 року.
Маючи великий досвід творчої та організаційної роботи, Лелев-Вучетич готував серйозний репертуар і новий театр у перший місяць мав неабиякий успіх. Та незабаром збори впали.
Наступний театральний сезон (1890-1891 р.р.) взявся вести антрепренер В.І. Власов. Він поставив декілька маловідомих комедій та старовинних мелодрам, а також “Циганського барона”. Проте зборів не було, і творчий колектив розпався.

З того часу і до кінця 19-го століття постійного театру в Херсоні не було. Вишукане театральне приміщення перетворилось на майданчик для гастролів. Тут побували російська опера Карташова, Італійська опера, драматичні колективи. Та найбільшим успіхом у херсонців користувались колективи М.Кропивницького і П.Саксаганського. Марко Кропивницький і троє братів Тобілевичів – Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський та їхня сестра Марія Садовська-Барілотті були уродженцями Херсонської губернії і чудово знали смаки місцевої публіки.

У 1886 р. вийшла збірка творів І.Карпенка-Карого, до якої увійшли п’єси: “Бондарівна”, “Розумний дурень”, “Хто винен”, згодом була опублікована п’єса “Наймичка”. Сам же драматург у 1860-х роках працював дрібним службовцем в архіві херсонської міської поліції. А його брат Микола (Садовський) вчився в 1-й гімназії (нині школа №20).
У 1874 р. в Херсоні виставою “Наталка Полтавка” за п’єсою Івана Котляревського розпочав свою режисерську діяльність М.Л.Кропивницький.

Починаючи з 1883 р. українська професійна трупа приїздить на гастролі до Херсона. Адже саме тоді київський генерал-губернатор заборонив українському театру виступати в населених пунктах свого генерал-губернаторства, тобто у Київській, Полтавській, Чернігівській, Волинській і Подільській губерніях. Тож М.Кропивницькому доводилось працювати в Херсонській губернії – Херсон, Одеса, Миколаїв, Кіровоград. Тут видавалися його драматичні твори та п’єси інших українських драматургів, а також відбувалися прем’єри вистав, влаштовувались бенефіси і ювілеї акторів.

Початок 20 століття у театральному житті Херсона позначився видатною подією. З групою молодих московських акторів до міста приїхав режисер Всеволод Мейєрхольд. Він уклав контракт на виступи в Херсоні протягом сезону 1902-1903 р.р. Проте, злившись з місцевою трупою “Товариство нової драми”, вирішив подовжити контракт. До відкриття сезону Всеволод Мейєрхольд поставив виставу за п’єсою Чехова “Три сестри”. Прем’єра відбулася 22 вересня. “...Публіка закидала виконавців квітами. Всі були однаково чудові, виключно до німої ролі няньки...”
Кероване Мейєрхольдом “Товариство нової драми” дало путівку в життя багатьом майстрам сцени. За три роки роботи В.Мейєрхольд поставив на херсонській сцені 47 вистав і в 44-х із них зіграв головні ролі.

Як відомо, з 1904 р. Мейєрхольд захопився пошуками нових форм сценічної умовності. Зі сцени практично зникають елементи побуту, а реалістичні художні образи змінюються символами. Уперше риси умовно-естетичного театру виявилися у драмі Ібсена “Маленький Ейольф”, “Монна Ванна” Метерлінка, “Золоте руно” і “Сніг” Ст. Пшибишевського. Глядачі таких пошуків Мейєрхольда не сприйняли, і відвідування театру помітно зменшилось, і 1904 р. Мейєрхольд виїхав у Тифліс. У 1909 році запросили О. Загарова як режисера та актора.

З перших днів роботи в Херсоні він став активним пропагандистом принципів МХТу (Московського Художнього театру), системи Станіславського. Саме в такому стилі Загаров випускає вистави “Привиди” і “Брандт” за п’єсами Ібсена. У 1917 році, у зв’язку з “новими віяннями”, режисер “відроджує” на херсонській сцені виставу “На дні” М.Горького та здійснює постановку п’єси “Діти сонця”. Вже наступного року О. Загаров пішов на підвищення – його призначили художнім керівником першого українського радянського театру – Київського ім.Т.Г.Шевченка (нині Дніпропетровський.)

Після перемоги революції, у перші дні встановлення радянської влади, в Херсоні Ю. Шумський і антрепренер А.Я. Ковальов звертаються до товариства “Просвіта” з проханням відкрити у народному домі, де зараз напівзруйнована будівля обласного будинку культури, український професійний театр. Прохання підтримали. У 1920 театр ще обслуговував смугу Перекопського фронту. А на початку 1921 у зв’язку з голодуванням театр припинив своє існування.
У 1925 році для обслуговування Херсонського округу було створено професійний колектив російської драми, куди ввійшли артисти колишніх українського і російського театрів. Як свідчить протокол організаційних зборів: “Мета колективу – боротьба з халтурою на сцені, ліквідація безробіття артистів м. Херсона, обслуговування Херсона й округу постановками п’єс сучасного репертуару, поступове зближення репертуару з потребами мас робітників і селян.”

У 1926 році на базі театру ім. Луначарського організовано Херсонський український драматичний театр. Через декілька місяців, вже на початку 1927 року, колектив порадував виставою “Любов Ярова” за п’єсою К. Треньова.
Незабаром український та російський театри об’єднались під одним дахом. А у 1928 році в приміщенні Малого театру (нині обласна філармонія) створили ще й театр єврейської оперети.

У репертуарі української трупи в перші роки з’явились “Гайдамаки” Т.Шевченка, “Ревізор” М.Гоголя, “Наталка Полтавка” Котляревського, “Сорочинська ярмарка” і “Тарас Бульба” М.Гоголя.
Російська трупа поставила “Дні Турбіних” М.Булгакова, “Чудеса в решеті” О.Толстого, “Принцеса Турандот”К. Гоцці, “Слуга двох панів” К. Гольдоні та інші. А в липні 1936 року власне і розпочинається історія нашого театру-ювіляра. Але про неї – у наступному номері.

Матеріали надані Заслуженою артисткою України, замісником директора облмуздрамтеатру ім. М.Куліша з літературної частини Любов’ю Павлівною Калюжною.
“Вгору”.- №47 (426).- 25.11.2010.- стр.26


 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.