on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.10.2017, 09:12

Октябрь-2017

И вот октябрь за окном, Ещё он дышит к нам теплом, Но вечера прикрыты пледом, Горит очаг, хрустят дрова, И солнце в гости лишь к обеду, И замирают в сон слова, Шуршат опавшею листвою, И лес багрянцем весь укрыт, Кроваво-жёлтой пеленою, Грибы призывно манят в лес, А утро паром рек встречает. Давно в полях гуляет вихрь, Остатки жатвы погоняя, И шум веселья в парках стих, В аллеях ветер лишь гуляет, И дождь-бродяга бьёт в окно, С весёлой дробью барабана, И небо серостью полно, И нет для света здесь кармана. Уныл октябрьский пейзаж, Но в гости ждём мы бабье лето, Природа-мать верни кураж, Услышь, ты, нашего совета...

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

12.10.2017, 10:46

Олександр Адамчик відвідав фестиваль «Степ і воля – козацька доля» в Скадовському районі

09.10.2017, 10:42

У Голій Пристані відбувся дитячий фестиваль рибальства

09.10.2017, 10:32

Юні художники з Херсонщини - переможці Всеукраїнського конкурсу малюнку

> Персоналии > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > Пачоский Иосиф Конpадович > Йосип Пачоський: таємниці життя вченого

Йосип  Пачоський: таємниці життя вченого

Восьмого грудня виповнилося 150 років від дня народження відомого українського і польського вченого-натураліста Йосипа Конрадовича Пачоського (1864-1942), основна частина наукової діяльності якого пройшла на Херсонщині. Ім'я науковця відоме доволі широкому загалу херсонців. Адже з ним пов'язані «херсонський музей природи» і «перлина херсонського степу» - заповідник Асканія-Нова. Природознавцям, аграріям, історикам і краєзнавцям більш докладно відомий внесок Пачоського як у розвиток нашого краю, так і у світове природознавство. Ім'ям Пачоського названо 1 вид комах, 16 видів рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського занесені до Червоної книги України. Тому біографія вченого коротко або докладно висвітлювалась і в пресі, і в наукових часописах, монографіях, підручниках, енциклопедіях. На жаль у видання, навіть вельми поважні, закралися помилки, неточності, недоречності, які тиражуються у публікаціях та через Інтернет.

Яким же було життя одного із найвизначніших учених Херсонщини?
Йосип (Юзеф) Пачоський народився 8 грудня (26 листопада за старим стилем) 1864 року у стародавньому містечку Білогородка Заславського повіту Волинської губернії, що перебувала на той час у складі Російської імперії, нині це село Ізяславського району Хмельницької області України. Але майже в усіх біографіях Й.К. Пачоського його малу батьківщину - Білогородку - чомусь ототожнюють із однойменним невеличким селом Вербівської сільської ради Лубенського району Рівненської області.

Він був найстаршою дитиною у багатодітній родині. У родоводі Й.К.Пачоського, що зберігається в архіві Херсонського краєзнавчого музею, вказані його брат Густав та дві сестри - Амелія і Наталія, імена інших дітей і їх точна кількість невідома. Родина Пачоських належала до мілкопомісної польської шляхти: батько - Конрад (зовсім не Кіндрат) Пачоський, управитель князя Сангушка, і мати - Людвига Людвиківна Пачоська (Веймут). Багато питань викликають роки навчання Й.К.Пачоського. Документи державного архіву Рівненської області свідчать, що 11-річний Йосип Пачоський почав навчання у Рівненському реальному училищі, але його не закінчив. З чотирнадцяти років (з березня 1879 року) він вчився в Уманському училищі землеробства і садівництва, яке готувало управителів-садівників. Але основну увагу Пачоський приділяв ботанічним екскурсіям по Черкащині та виготовленню гербаріїв, тож, кінець-кінцем, пішов і з цього училища, не закінчивши навчання.

З 1882 року 17-річний юнак, який не мав документів про середню освіту, розпочав свою наукову біографію - вивчав рослини у науковій експедиції по Уманщині, де за п'ять років практичної роботи став справжнім ученим. У той же час ряд довідників та статей стверджують, що Й.К.Пачоський вчився в Уманському училищі землеробства і садівництва з 1882 по 1886 рік, натякаючи або прямо стверджуючи, про закінчення ним даного навчального закладу, що на сьогодні не підтверджується документально. Але здібного молодого дослідника оцінило наукове співтовариство. 5 вересня 1887 року Й.К.Пачоського було обрано дійсним членом Київського, а 19 березня 1888 року - Новоросійського (м.Одеса) товариств природознавців.

У 1888 році 24-річний Й.К.Пачоський на запрошення директора університетського Ботанічного саду професора І.Ф.Шмальгаузена переїхав до Києва, де, за документами державного архіву м.Києва, з жовтня 1888 по квітень 1894 року працював помічником головного садівника Ботанічного саду Університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка). Із 1897 по 1923 рік  життя Й.К.Пачоського було пов'язане із Херсоном. Вперше у Херсонську губернію Йосип Конрадович приїхав у 1884 році. Він проводив ботанічні дослідження на території теперішніх Березнегуватського, Снігурівського і Баштанського районів Миколаївщини та на Кінбурнській косі (1884, 1885 pp.). Потім вивчав флору губернії у 1888, 1889 роках.

А восени 1897 року Херсонська губернська земська управа запросила 33-річного визнаного у наукових колах Австро-Угорської та Російської імперій вченого-натураліста Й.К.Пачоського на тільки-но відкриту посаду губернського ентомолога, завдання якого полягало у систематичному дослідженні природи краю, у розробці та практичних заходах боротьби із різними шкідниками сільського господарства та поширенні про неї елементарних знань серед селян й учнів сільських шкіл. 2 листопада 1898 року Й.КЛачоського було обрано дійсним членом Російського ентомологічного товариства.

Свою роботу Йосип Конрадович розпочав з організації ентомологічного кабінету, який розмістився в орендованому приміщенні на вулиці Дворянській (нині - вул. Радянська). У 1899 році до губернського ентомологічного кабінету було передано природничу колекцію Херсонського повітового земства, з цього часу установа отримала тоді ще неофіційну назву - природничо-історичний музей. У 1902 році повітове земське зібрання доручило управі зайнятися питанням офіційного визнання губернського земського природничо-історичного музею і передачею до нього колекції повітового земства. Тож Й.К.Пачоський звернувся до губернського земського зібрання із клопотанням щодо будівництва спеціального будинку для природничо-історичного музею, яким він завідував.

У 1904 році розпочалося будівництво, а 29 січня 1906 року двері Природничо-історичного музею Херсонського губернського земства по вулиці Вітовській (нині - вул. Горького, буд. 5) вперше відкрились для відвідувачів. Основним контингентом, що відвідував музей стали учні Херсонського земського сільськогосподарського училища та навколишніх сільських шкіл. Цікаво, що за спогадами екс-голови Польського ентомологічного товариства професора К.В.Стравінського він свій шлях у науку розпочав ще гімназистом із природничо-історичного музею Пачоського. Поступово музей, який Й.К.Пачоський очолював до 1920 року, став значним науковим центром Півдня Російської імперії. І сьогодні Музей природи виконує не тільки культурно-просвітницькі функції. Флористичні, ентомологічні та орнітологічні колекції, зібрані засновником музею, є науковою базою для вчених не лише України, а й інших країн.

Завідуючи музеєм, Й.К.Пачоський продовжував експедиційну роботу, досліджуючи флору і фауну сучасної Херсонщини - територію Херсонського повіту Херсонської губернії та Дніпровського повіту Таврійської губернії, продовжив вивчення флори Бессарабії. Зібрані ним у цих експедиціях гербарії окрім херсонського музею зберігаються нині в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова, у Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського. У 1912 році він брав участь у ботанічній експедиції угорських ботаніків, відряджених для вивчення степів і пустель Угорською академією наук. У 1915-1916 роках Й.К.Пачоський керував дослідженнями місцевих бур'янів на створеній Херсонським губернським земством Аджамській дослідній станції (нині це - Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України).

Й.К.Пачоський підтримував ідею охорони цілинного степу. Але немає документальних підтверджень розповсюдженій легенді, ніби саме завдяки пораді Й.К. Пачоського Ф.Е.Фальц-Фейн у 1898 році виділив кілька «заповідних ділянок» степу в маєтку Асканії-Нова. Відомо, що Йосип Конрадович із 1902 року проводив у приватному заповіднику «Асканія-Нова» систематичні дослідження рослин цілинного степу. За документами архіву Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України із 26 травня до кінця жовтня 1917 року Й.К.Пачоський був комісаром Тимчасового уряду для охорони парку з вимираючими видами рідкісних тварин маєтку Асканія-Нова. А навесні 1922 року його було призначено завідуючим ботанічним відділом Науково-степової станції державного заповідника «Чаплі», як став називався заповіднику 1919 році.

Й.К.Пачоський був не лише видатним ботаніком, а й орнітологом. Він провів велику роботу, досліджуючи харчування степових птахів, показував їх позитивне значення для сільського господарства. На основі своїх досліджень вчений, відзначаючи факт неухильного зменшення чисельності багатьох видів птахів, закликав не руйнувати їх природних місць проживання. Велику увагу Йосип Конрадович приділяв розробці раціонального мисливського законодавства, піднімав питання про введення пересувних строків мисливського сезону. Він став одним із ініціаторів введеної в Україні з 1925 року заборони весняного і літнього полювання.

Обстеживши як натураліст протягом 1887-1923 років південно-європейський степ від Дунаю до Кавказу, Й.К.Пачоський висунув наукові гіпотези стосовно спорідненості флор, ареалів видів, стадій розвитку рослинності в процесі еволюції та під впливом тварин, став фундатором вчення про рослинні співтовариства - фітоценології (фітосоціологія). Він пропонував та популяризував дієві заходи боротьби із захворюваннями та шкідниками сільськогосподарських культур, із польовими бур'янами. Враховуючи внесок Й.К.Пачоського у дослідження степової флори і фауни та в розвиток сільського господарства, у 1907 році його було обрано дійсним членом Бессарабського товариства природознавців, у 1917 році - почесним членом Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії.

З 1918 по 1920 рік Й.К.Пачоський одночасно із роботою у музеї працював професором Херсонського політехнічного інституту, створеного на базі земського сільськогосподарського училища, у 1920-1922 роках - у реорганізованому з інституту сільськогосподарському технікумі (нині - Херсонський державний аграрний університет). Він викладав ряд природничих дисциплін і написав підручники для студентів із фітосоціології, морфології рослин та ентомології. Його учні згадували, що Пачоський був людиною високої культури й ерудиції, мав творчий допитливий розум й чудову пам'ять, був принциповий, професійний і працелюбний. Вчений відзначався привітним і відкритим характером, користувався любов'ю та повагою.

Також із документів державного архіву Херсонської області відомо, що Й.К.Пачоський працював вільнонайманим викладачем ботаніки у 1919 році Юр'ївського учительського інституту, у 1921 році - Херсонського інституту народної освіти (нині це - Херсонський державний університет). У вересні 1923 року 60-річний вчений разом із синами Конрадом і Станіславом переїхав до Польщі. Після переїзду до Польщі, Й.К.Пачоський п'ять років працював науковим керівником Біловезького народного парку (лісництво «Резерват»), де заснував природничий музей. По смерті Й.К.Пачоського при вході до парку було встановлено на його честь пам'ятний знак. Одночасно із роботою у Біловезькій пущі, з 1925 року і по 1938 рік Й.К.Пачоський працював у Познанському університеті (нині - Університет імені Адама Міцкевича в Познані): у 1925-1931 роках - професором і завідувачем кафедри систематики і географії рослин; 26 червня 1926 року відзначений званням почесного доктора філософії; за підписання листа-протесту проти порушення урядом прав і свобод громадян під час виборів 1930 року до Сейму і Сенату, у 1931 році міністерським рескриптом звільнений із посади завідувача кафедри; працював старшим співробітником кафедри загальної ботаніки; у 1938 році йому було присвоєно звання почесного професора університету, після чого 74-річний учений вийшов на пенсію.

Окрім того, і в Польщі, не зважаючи на вік, Й.К.Пачоський продовжив наукові експедиції - досліджував флору Польщі, Боснії, Болгарії. Брав активну участь у роботі об'єднань науковців - Познанського наукового товариства, Польського ботанічного товариства та Польського природничого товариства імені Миколая Коперніка у Львові. У 1932 році Й.К.Пачоського було обрано членом-кореспондентом Польської академії наук. 14 лютого 1942 року, дізнавшись про жорстоке побиття загарбниками онука, на 78-у році життя Й.К.Пачоський помер від паралічу серця. Його поховали 17 лютого біля Сірослава на кладовищі у селищі Лусове (нині у складі гміни Тарново-Подгурне Познанського повіту Великопольського воєводства). У 1959 році прах ученого був перепохований на Меморіальному кладовищі заслужених громадян Великопольщі на Пагорбі св. Войцеха в Познані.

Й.К.Пачоський був видатним ученим у галузі біологічної науки і талановитим музейником. Його перу належить понад 300 наукових праць з питань ботаніки, фітогеографії, ентомології, землеробства, охорони природи, мисливського господарства, орнітології тощо. Він був одним із творців фітоценології і автором першого підручника з цієї дисципліни. У 150-у річницю від дня народження видатного вченого хотілось би нагадати херсонцям про людину, неоціненною науковою спадщиною якої ми користуємось і сьогодні.

Ірина Сінкевич,
співробітник державного архіву області
«Наддніпрянська правда».- №102.- 24.12.2014.- стр.4

2. 25.04.2017 09:15
Редакція

Шановна Тетяно! Ваш запит передано співробітникам Херсонського обласного держархіву, обласного краєзнавчого музею та кафедри ботаніки ХДУ. Можна чекати на відповідь або звернутися безпосередньо до керівництва держархіву за адресою oblarhiv@khoda.gov.ua.

1. 24.04.2017 20:50
Тетяна
Доброго дня Ірино! Я куратор Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (правонаступник Уманського училища землеробства і садівництва) де навчався Й.К. Пачоський. У нас зберігається його студентський гербарій. Датованийй 1880-1886 рр. Підтверджених документів про закінчення закладу немає. а ото перебування 1881-1886 рр. підтверджують його гербарні зразки. Цікавим була б з Вами співпраця. Дякую.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.