Земна палітра на зламі віків
Виставкова зала Спілки художників Херсона, що на площі Свободи, вся у святковому вбранні. Створив це свято для херсонців та гостей міста Анатолій Федорович Биков. Це його п'ята персональна виставка. Відкрив її при великому зібранні глядачів голова правління СХ Херсона, народний художник України Володимир Чуприна.
Народився художник 28 березня 1939 року в смт Велика Олександрівка Херсонської області. Мабуть потяг до малювання і талант був у нього від мами. В школі він завжди оформляв стінну газету. Любив усамітнитися, малював, мріяв, яким стане художником. Але вперше справжній живопис побачив у 18 років, коли пішов на службу в армію. Це сталося в Серпухові, в музеї, був зворушений красою та притягальною силою живопису. І раптом з'явилася впевненість, що сам обов'язково стане художником. Після армії повертається до Херсона, працює на нафтозаводі. А в 1964 вступає до Кримського художнього училища ім. М.С. Самокіша. Він навчається із захватом, має підвищену стипендію одразу з двох спеціальностей: живопис (на нього він вступив) і додатково посягає графіку. Від педагогів Анатолія Шипова, Валентини Харабариної, Льва Балкінда прийшло глибоке розуміння специфіки пластичних засобів виразності.
- Тут, в училищі, - говорить Анатолій Федорович, - мене педагоги «причастили» до животворного джерела мистецтва. І ось перший успіх - перемога на конкурсі студентських робіт. Перший приз, який йому дістався, виявився путівкою до Всесоюзного Будинку Творчості в Гурзуфі. Там наглядно побачив, як працюють маститі майстри з усього Союзу і зрозумів: багато йому належить посягнути самому. І цей наглядний урок примусив його більше працювати над собою. Він блискуче захистив диплом і його приймають на роботу до Херсонської художньо-виробничої майстерні.
Був у його житті короткий, але достатньо яскравий період захоплення графікою. Він створює сюжетно-тематичні композиції «Будівництво Кримського каналу», «Будівництво мосту через Дніпро». В складі республіканської творчої групи брав участь у поїздці по заводах Донбасу. За її підсумками відбулися виставки в Донецьку, Маріуполі, Києві. Він створює серії акварелей «Море», «Кримські мотиви». Але справжнім його покликанням виявився живопис. Він жив у ньому, тривожив, і виплеснувся могутнім потоком на його полотна, зайняв чільне становище в його творчості.
Вступаючи в члени СХУ у 1989 році він мав на рахунку 14 республіканських виставок, закордонні в Болгарії, Угорщині, а також персональну виставку. Далеко не кожний художник може похвалитися таким творчим доробком.
Світле почуття охоплює глядача від зіткнення з природою, побаченою очима майстра. Він легко і вільно будує просторові плани своїх полотен. Схиляння і захоплення красою природи дозволяє йому відкрити таємничий світ, повний загадок. Емоційний стан його полотен «Поле дозріло», «Волошковий вітер», «Ранок мого дитинства», «Рання весна», «Захід сонця над лиманом», «Прогулянка на конях», «Буяє осінь», «На Арабатській стрілці» притягує своєю складністю, особистим авторським світовідчуттям, тонко розробленої мальовничої гами. Саме в цьому їх притягальна сила. Його мистецтво світле, глибоке, поетичне.
У 90-х роках художник жив і працював у Польщі. Тут він створює живописну серію «Пам'яті Марка Шагала». Використовуючи образний світ великого майстра, художник по-своєму утверджує глибинні нерозривні зв'язки поколінь, події філософськи осмислює та по-своєму оцінює. Правда та фантазія, декоративність і краса воєдино злилися в цій серії, полонивши глядача схвильованістю почуттів. Серія «Пам'яті Марка Шагала» була представлена на персональній виставці в польському місті Велунь.
Нинішній рік для Анатолія Федоровича ювілейний, йому 70. Вийшов прекрасний альбом робіт майстра. Його появі на світ багато в чому сприяла дружина художника Раїса Трохимівна Чарнецька - викладач Херсонського державного університету. Він цінує в дружині широту знань, її доброту, уміння не лише співчувати, але й допомагати, її терпіння, ніжність, турботу.
Відбулася цікава виставка, її особливість в тому, що вона не ретроспективна, а в більшій мірі ввійшли до неї полотна нового століття.
Розповідь про цю цікаву людину хочеться завершити словами Володимира Чуприни, сказаними на відкритті виставки 10 липня 2009 року:
- У 2003 році Національна спілка випустила ювілейний альбом «Мистецтво України 1991-2003 p.», де були зібрані кращі роботи художників нашої держави. Якщо зважити, що тільки членів Спілки було до 3000, то стане зрозумілим, що навіть по одному твору помістити неможливо. Але у А.Бикова не один, а декілька розміщені в цьому виданні. Цей факт свідчить про те, що наш херсонський майстер в українському мистецтві посідає одне з провідних місць.
Стелла КУРБАТКІНА.
Наддніпрянська правда.-24.07.2009
