on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

21.01.2021, 13:46

Стартував Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей"-2021

14.01.2021, 12:16

"Три празники приходять у гості" – новий проєкт від Херсонського обласного центру народної творчості

14.01.2021, 11:47

Фестивалі у громадах Херсонщини: дозвілля та користь

«Золота маска» у херсонських студентів

03.05.2007

Відразу три херсонські колективи взяли участь в III відкритому міжрегіональному фестивалі молодіжних аматорських театрів «Південні маски», що відбувся у Миколаєві. Таврійський ліцей мистецтв представляв навчальний театр ляльок «Промінець», який виступав поза конкурсом, та навчальний театр «Соняшник». Вихованці режисера Інни Богданової удостоєні «Бронзової маски» фестивалю. А гран-прі й «Золота маска» вручені навчальному народному театру «Студі-арт» Херсонського державного університету і Академічного ліцею.

Тридцять три театри з Києва, драматичного театру Сімферополя, Севастополя, Луганська, Харкова, Білгорода-Дністровського, Одеси, Южного, Євпаторії, Миколаєва з’їхалися на фестиваль «Південні маски», — розповідає завідувач кафедри української культури і театрального мистецтва ХДУ, кандидат педагогічних наук, доцент, незмінний режисер «Студі-арту» Лідія Лимаренко. — Скажу відверто, спершу ми до нього поставилися дещо скептично: мовляв, чим нас може здивувати сусідній Миколаїв, якщо ми бували й на міжнародних фестивалях? Але вже перше знайомство з програмою розвіяло будь-які сумніви: вона була дуже цікава і насичена. Головне дійство розгорнулося на сцені Миколаївського художнього російського драматичного театру.

Виглядає він зараз, як лялечка. Для актора-початківця вихід і виступ на професійній сцені в такому театрі — пам'ять на все життя. Лідія Іванівна переконана, що оцінювання театральних робіт було неупередженим, адже працювало відразу три журі: професійне, альтернативне і глядацьке. Посередність через таке «сито» не проскозне. «Тим приємніше було нам почути від членів журі, що у нас чудова сценографія, вдало знайдений образ вистави, що маємо чудовий акторський склад, що вони скучили за режисурою, подібною до нашої, що на сцені працював професійний колектив».

Що й говорити, віршована п'єса Олександра Олеся «Ніч на полонині» у виконанні «Студі-арту» викликала на фестивалі справжню сенсацію. Ще б пак, навіть професійним театрам не завжди вдається вдало працювати над поетичним словом. Вміння «розмовляти» віршами — вищий пілотаж акторської роботи. Не випадково диплом за кращу чоловічу роль було вручено другокурснику факультету культури і мистецтв ХДУ Івану Безсмолому, який виконував роль Івана. До речі, на цю нагороду претендував і п'ятикурсник Юрій Горевий. Своєю переконливою органічною роботою він підкорив багатьох. Однак через правило — не вручати таку відзнаку одразу двом членам одного колективу — Юрій нагороду не отримав. Величезна коробка цукерок частково пом'якшила розчарування. Дуже теплі відгуки одержали магістрант Ганна Голикова (Мавка) та четвертокурсниця Марина Бондарчук (Марійка).

— Особисто я переконана: перемогу ми здобули завдяки співпраці з професіоналами — головним режисером обласного театру ляльок, заслуженим артистом України Борисом Чуприною (він консультував нас зі сценографії), завідувачем кафедри мистецтвознавства Академічного ліцею при ХДУ, заслуженим працівником мистецтв України хореографом Аллою Рехлицькою, завідувачем кафедри вокалу Наталією Гунько, — говорить Лідія Лимаренко. — А ще я дуже пишаюся нашими акторами, які бездоганно втілили творчі задуми. Бо театр — це праця колективна.

Окрім диплома та «Золотої маски», студентський театр нагородили величезним телевізором, з яким на зворотному шляху додому аматорів ледь в поїзд пустили. Тепер він стоїть на кафедрі української культури і театрального мистецтва й нагадує про миті тріумфу.

Усі актори «Студі-арту» в один голос твердять, що театральний фестиваль для них — своєрідна школа, де можна не тільки себе показати, але й, подивившись на інших, критично оцінити власні здобутки, поставити перед собою планку, якої хочеш досягти.

Софія СЕРЕБРЯКОВА.
Новий день. -3.05.2007

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.