Пам'ятник архітектури – дешево!
Херсонська обласна рада колишнього скликання сяк-так намагалася реформувати збиткові комунальні підприємства та зберегти майно територіальної громади. Проте нинішній склад органу місцевого самоврядування під керівництвом голови Володимира Демьохіна, схоже, бере курс на розпродаж соціально значимих об'єктів. Причому розпродаж за такими цінами, які інакше як смішними назвати важко.
Одним із перших керівництво облради готується «збути з рук» майновий комплекс обласного Центру здоров'я та спортивної медицини, що на вулиці Леніна, 36. Це не просто цегляна «коробка», а пам'ятка архітектури початку минулого століття, де розміщувалися Дворянські збори. До того ж розташований шедевр старовинної архітектури в самому центрі міста, що робить його особливо привабливим в очах будь-якого покупця. Проте облрада в особі свого голови Володимира Демьохіна аж ніяк не має наміру проводити серед них аукціон чи хоча б комерційний конкурс. У комісіях органу місцевого самоврядування вже пройшов прихильне обговорення та буде винесено на сесію проект рішення про відчуження старовинного особняка, за яким виключне право придбати його надається приватному вишу – Київському університету культури, президентом якого є шоумен Михайло Поплавський.
Херсонські державні університети, які готують майбутніх освітян, працівників промисловості та сільського господарства, неодноразово скаржилися на дефіцит гуртожитків та навчальних корпусів. Студентам із бідних сімей через це доводиться платити чималі суми на місяць за оренду приватних квартир, проте облрада не поспішає виділяти альма-матер додаткові приміщення, яких вони гостро потребують. Натомість приватному вишу, який організував у Херсоні факультет менеджменту та бізнесу, народні обранці завжди готові піти назустріч – спершу здали в оренду престижний об'єкт, тепер збираються його взагалі продати. Можна сперечатися, чи подібна «чутливість» є ознакою державного мислення володарів мандатів, але справа навіть не в цьому.
Для «привілейованого» покупця Демьохін і що з ним встановили фіксовану ціну. Двоповерхова будівля площею 1344,45 м2 з ділянкою землі в 0,2183 гектара, що має статус пам'ятника архітектури місцевого значення, приватному вишу надається можливість отримати за скромну за нинішніми мірками суму, що трохи перевищує 1,7 мільйона гривень. До того ж з цих грошей ще треба відняти 467 тисяч гривень, в які оцінили ринкову вартість «невід'ємних покращень», нібито вироблених у будівлі університетом культури.
Раніше голова Херсонської облради Володимир Демьохін своїм розпорядженням від 25 вересня нинішнього року справді дозволив вишу зробити у будівлі по Леніну, 36, капітальний ремонт. Чи можна його виконати за якісь неповні три місяці, освоївши такі значні гроші і до того ж не перериваючи занять на факультеті, – судити фахівцям. Але лист начальника обласного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністації Олексія Чмута, який офіційно інформує голову облради про те, що орендований Київським університетом культури особняк на вулиці Леніна «перебуває у вкрай незадовільному технічному стані». І зауважте: лист датований уже 1 грудня. То в чому ж висловлювався капремонт будівлі, на яку ніби витрачено майже півмільйона гривень?
Ідемо далі. Ціну, за яку приватному вишу згодні продати архітектурну перлину, яка поки що перебуває у власності територіальної громади, керівництво облради вважає «ринковою». Але давайте виконаємо нескладні арифметичні підрахунки і прийдемо до наступного результату: вартість квадратного метра площі колишнього Центру здоров'я «ринковики» з облради за участю експертів міського державного Бюро технічної інвентаризації оцінили менш як півтори тисячі гривень. Водночас середня ціна квадратного метра на вторинному ринку нерухомості у центрі Херсона сьогодні перевищує дві тисячі гривень. А нові об'єкти продають, виходячи з ціни в 4,5–5 тисяч гривень «квадрат». То що ми маємо в історії із запланованим продажем пам'ятника архітектури – законну угоду, що ґрунтується на принципах ринкового підходу, чи черговий прояв класичного «дерибану»?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Гривня № 52, 2006-12-21 (стор. 18)
