on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Навіщо людині Кентавр?

Біля входу до інституту тваринництва «Асканія-Нова» висить меморіальна дошка. На ній написано, що у цьому інституті до 1917 року працював відомий вчений, професор Ілля Іванов. У довідковій літературі бібліотеки цієї установи наголошується: цьому фізіологу належить світовий пріоритет із низки питань штучного запліднення тварин. Про те, що в радянський період життя Ілля Іванов займався схрещуванням людини і мавпи, нинішнім фахівцям або зовсім нічого не відомо або відомо з чуток. Адже проект покращення людської природи був знаковим для періоду становлення Радянського Союзу. У 1926 році «корифей усіх наук» Сталін сказав: «Треба осідлати природу!». Його соратник Георгій П'ятаков підтримав вождя: «Безмежним розширенням можливого, перетворенням того, що вважається неможливим, у можливе, — цим характеризується більшовицька комуністична партія. У цьому справжній дух більшовизму». Кампанії з перебудови людини йшли одна одною. Тож Михайло Булгаков писав роман «Собаче серце» майже з натури. Та й для написання «Голови професора Доуеля» фантаст Олександр Беляєв мав конкретні підстави.

Професор зі світовим ім'ям Ілля Іванов завідував дослідно-дослідницькою станцією у заповіднику «Асканія-Нова». У ті часи там можна було побачити багато незвичайного: на одній галявині паслися оленебики та сірнобики, зеброїди, якісь дивовижні бізони. Ці напівказкові живі істоти - твори Іллі Іванова: у живій природі з низки причин такі міжвидові схрещування неможливі. Уявляєте собі плід «шлюбу» щура та миші? Професор Іванов вивів такий гібрид.

Роботи Іллі Івановича у галузі фізіології та біології штучного запліднення вищих тварин для свого часу були сенсаційними. «Шляхом штучного запліднення можна викликати зачаття від батька, який на момент осіменіння не тільки вже помер, а й взагалі не існує в природі», — писав Іванов. Ну, як при клонуванні!

Все це була прелюдія. Вчений чоловік прагнув іншого - схрестити людину з мавпою. Навіщо? А як відповісти на запитання: для чого люди придумали міфічного Кентавра — напівлюдину-напівконя?

Власник заповідника «Асканія-Нова» барон Ф.Фальц-Фейн хоч і цікавився роботами професора, проте фінансувати зухвалий експеримент схрещування людини та мавпи відмовився. На початку минулого століття не сумнівалися в божественному походженні людини, а наважитися на подібні досліди — означало увійти в конфлікт зі Святійшим Синодом. Напевно, задум Іванова так і не вдалося б реалізувати, якби не трапилася в Росії революція.

Більшовики, що прийшли до влади, були войовничими атеїстами і всіма способами боролися з релігією. А тут вчений пропонує схрестити мавпу з людиною і в такий спосіб довести, що людина не є справою рук Творця. У 1924 році професор Ілля Іванов направляє народному комісару освіти А. Луначарському і наркомпроду А. Цюрупі доповідну записку, в якій просить уряд сприяти дослідам по схрещуванню людиноподібних мавп і людини «в інтересах російської науки і пропаганди природничо-історичного світогляду. На ці експерименти вчений просить виділити 15 тисяч тодішніх, набагато повноважніших, ніж нинішні, доларів. Уряд голодної, злиденної, знекровленої громадянської війни країни гроші на навіжений захід знаходить.

Ілля Іванов вважав, що досліди з схрещування людей з мавпами треба вести за двома напрямками: запліднювати самку горили насінням людини, а жінку — насінням самця горили. Була проблема: де взяти мавп? Ілля Іванович запропонував перенести експеримент у Західну Африку. Голова комісії із закордонних закупівель Наркомосу Новіков супроводжував записку професора Іванова позитивним висновком виходячи з того, «...що такої важливості матеріалістична проблема, як походження людини, та науково-матеріалістична (антирелігійна) пропаганда, що зв'язується нерозривно з цим експериментом, мали бути поставлені і розвинені у нашому Союзі». 1926 року радянські газети сповістили читачів про експедицію професора Іванова до африканських джунглів.

В Африці професор Іванов чув чимало історій про викрадення жінок людиноподібними мавпами та появу потомства. Але то були неперевірені чутки. Зате випадки зґвалтування тубільок мавпами справді траплялися, хоч і рідко. Жертви насильства часто гинули у могутніх обіймах самця горили — виявлялася розчавленою грудна клітка. За допомогою тубільців насилу було відловлено тринадцять шимпанзе. Дорогою дві мавпи здохли.

У Сухумському розпліднику «новоселів» ретельно доглядали, проте вони гинули: дизентерія, пневмонія, туберкульоз... Розтин двох загиблих мавп-самок показало, що зачаття у них так і не настало. До того ж, під час експедиції африканки відмовлялися «любити» самців-шимпанзе. Для цієї мети виписували більш поступливих пігмейок з Габону. Результат був нульовий, а валюта танула. Одержимий ідеєю Іванов не здавався: «Необхідно не тільки збільшити кількість дослідів штучного запліднення самок шимпанзе спермою людини, а й поставити досліди схрещування. Останнє організувати в Африці набагато складніше, ніж у Європі чи в нас. Жінок, які бажають досвіду, незрівнянно легше знайти в Європі, ніж в Африці». До чого тут Європа — невідомо. На той час проблеми у вітчизняному «людському матеріалі» не відчувалося. Дефіцитні були мавпи. Схоже, що сумнівів етичного характеру вчений не відав.

Постанова комісії, скликаної 14 квітня 1929 року при Науковому відділі Раднаркому СРСР, гласила: «Приєднуючись до постанови фізико-математичного відділення Всесоюзної академії наук від 30 вересня 1925 р. щодо великого наукового значення проведених професором І. І. Івановим дослідів міжвидової комісія вважає, що:

1. Досліди мають бути продовжені проф. Івановим у Сухумському розпліднику мавп як між окремими видами мавп, так між мавпою та людиною.

2. Досліди гібридизації шляхом штучного осіменіння жінок спермою антропоїда можуть бути поставлені тільки при письмово вираженій з боку жінки згоді на осіменіння спермою антропоїда, взяти на себе ризик досвіду і підкоритися режиму ізоляції.

3. Досліди повинні бути поставлені на більшій кількості жінок, принаймні, не менше п'яти».

У проекті схрещування людини з мавпою брало участь дедалі більше установ. Яка контора відповідала за режим ізоляції — здогадатися неважко. Знайти протоколи сухумських дослідів дослідникам не вдалося. Проте є досить прямих і непрямих свідчень, що вони проводилися у Сухумському заповіднику, а й у таборах ГУЛАГа. Результати цих надсекретних дослідів невідомі й досі. Чи справді вдалося отримати потомство від жінок, осіменених спермою мавп? Чи мавпи, запліднені добровольцями з обслуговуючого персоналу, порадували експериментаторів дітками? Ось що говорить із цього приводу наука.

ДНК шимпанзе відрізняється від людської лише на 1,5%, що свідчить про близьку спорідненість. Гібридизація можлива лише за майже повної відповідності геномів обох виробників. Якби навіть людина з її 46 хромосомами і мавпа з її 48 могли дати гібрид, то вона матиме 47 хромосом. Непарний набір хромосом не здатний до відтворення. Тому від коня з її 64 хромосомами та осла з його 62 народжується стерильний мул. Ті ж вчені-природодослідники стверджують, що «тварини, далі віддалені один від одного на сходах природи, можуть легше схрещуватися між собою, ніж рослини, настільки ж далекі один до одного; але самі гібриди стерильніші».

Цікавий момент: відомий бельгійський біолог доктор Бернар Ейвельсон багато років присвятив пошукам невідомих науці тварин. Його книга «Загадка замороженої людини» відкриває таємниці злочинних експериментів щодо схрещування людей та тварин. Автор посилається на «заслужуючу довіру даму», яка записала розповідь радянського лікаря з сибірських концтаборів: «Ця людина розповіла, що була заарештована за невиконання розпорядження: потрібно було запліднити жінок спермою горили. Досліди проводились у лікарняному управлінні ГУЛАГу». Далі фантастика: «Російські отримали, таким чином, расу мавполюдей: вони мають зріст 1,8 метра, вкриті вовною... Зростають швидше за людей, і тому швидко стають придатними до роботи. Єдиний недолік — нездатність до відтворення. Але дослідники працюють у цьому напрямі». Як знати, можливо, наша «снігова людина» є не єті, а результатом експериментів у клініках ОГПУ/НКВС?

До речі, востаннє ця істота була помічена у 1999 році. Інформаційне агентство «Т7 Інформ» повідомляло: «По Кіровській області розгулює «снігова людина» («єті»), яку двічі зустрічали мисливці — спочатку у Верхньошижемському, а потім у Радянському районах області. Бачили його водій та пасажири УАЗу, коли їхали від села Зоніха до заплави річки Суводь. Дорогу перед машиною перебігла череда диких кабанів, за якими, за словами очевидців, «сильно нахилившись уперед, бігла людиноподібна істота близько двох метрів на зріст, з вузькими плечима і притиснутими до боків довгими руками. Зплутати з ведмедем його було не можна». Ті, хто сидів у машині, довго перебували в шоці від побаченого.

Яка доля головного ініціатора схрещування людини з мавпою професора Іванова? У 1933 року у журналі «Природа» було опубліковано некролог — помер видатний радянський біолог Ілля Іванович Іванов (помер 20 березня 1932 року у 62-річному віці). Проте деякі дослідники цієї теми стверджують, що Іванова «ліквідували» 1934-го як важливого свідка злочинних дослідів щодо створення «червоного» Франкенштейна.

Статтю підготовлено на підставі архівних матеріалів та публікацій у пресі різних років. Автор дякує співробітникам Херсонського обласного держархіву, Херсонського обласного краєзнавчого музею, Херсонської обласної наукової бібліотеки ім.О.Гончара, інституту «Асканія-Нова» за допомогу.

Автор: Віталій МОСКАЛЕНКО
Дзеркало тижня.-2003.-27.-12

1. 10.05.2009 13:44
Наталья

Я в шоке. Хотя всё это уже и видела и слышала и просто предполагала (ведь дед работал ветеринаром в заповеднике).

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.