Найбільший український експортер віників
До Густава Аннаса, 77-річного небагатослівного шведа, який прожив усе життя в Зміївці, у тому самому будинку, де й народився (були перерви — на два роки 1929-го, коли його, дворічного, батьки вивозили до Швеції, і на кілька років , коли шведів виселяли німці, що відступали в 1943 р.), ми зайшли без попередження. Будинок його стоїть навпроти шведської церкви, у дворі один невеликий собака сидить на ланцюзі, інший гасає по двору. Почувши гавкіт, флегматичний Густав вийшов на ґанок і, посміхаючись, покликав нас до хати. На його столі — свідчення про смерть його дружини Еми як знак самотності, альбоми з фото численних родичів... Він живе один, хоча має 2 дітей, 14 онуків (одна з дочок народила 12 дітей) і 7 правнуків. Частина родичів мешкає у навколишніх селах, частина — у Києві, а у Швеції живуть два його брати... На килимі над ліжком прикріплений шведський прапор, подарований туристами. Він чудово говорить шведською, манерами та характером дуже нагадує спокійних жителів Скандинавського півострова.
Густав не хоче їхати зі Зміївки. Окрім любові до батьківщини, його тримає власний невеликий бізнес — він вирощує сорго та виробляє віники. Минулого року його приятель Свен, який живе у Каховці, відвіз на своєму старенькому «Фольксвагені» 250 виробів Густава до Швеції. Густав про долю продукції не знає: «Він їх оптом купив, по 10 гривень, туристам я дорожче продаю». Свен розповів, що в одному із сувенірних магазинів на півдні Швеції віники продаються по 75 крон (близько 55 гривень), більшу частину грошей забирає собі господар магазину. «Щоб сплести один віник, йде хвилин 40, – розповідає експортер. — Крім того, треба ще сорго виростити і висушити, а це праця і час».
ЄВГЕН ІХЕЛЬЗОН, КАСПЕР АНДЕРССОН, ЯНА НОВОСЕЛОВА
Газета "Сегодня".- 2006.- 30 жовтня
