Божих іскор живе джерело
Херсонській школі мистецтв № 1 виповнилося півстоліття
Де-де, а тут, у цьому тихому, умиротвореному часом куточку Херсона здається, що весняні бруньки на гілках - наче, ноти.
І де ще, як не в цьому історичному затишку, долучатися дітям до незамулених джерел і рік духовних? Сказано ж бо: «Не хлібом єдиним...».
Із самого потягу до сонця, поваги до заповіді біблейської, устремління до прекрасного народився цей поважний заклад, який завжди відзначався двома загальнолюдськими достоїнствами - скромністю і подвижництвом.
Заснував цю попервах музичну школу-десятирічку і став її першим директором Іван Курлян - талановитий педагог, скрипаль, вихованець самого Петра Соломоновича Столярського, поважного одеського професора.
Удостоєний пізніше звання заслуженого діяча мистецтв України, Іван Григорович зробив для нашого краю та велике діло, за яке годилося б назвати його іменем якщо не цю вулицю, то школу - безпремінно!
- Продовжуючи традиції свого неперевершеного учителя Столярського, Іван Григорович за роки педагогічної діяльності виховав цілу плеяду музикантів, котрі (не побоюсь цього слова) стали зірками світового рівня, - говорить нинішній директор школи-ювіляра Олена Кузьменко. - Лише недавно у Херсоні пройшов концерт одного з перших наших випускників ректора державного музично-педагогічного інституту імені Михайла Іпполітова-Іванова (Москва) Валерія Ворони. Наш земляк - професор, заслужений діяч мистецтв Росії, президент громадського благодійного фонду «Російське виконавське мистецтво», засновник і керівник Московського молодіжного камерного оркестру. У нас усі випускники (і це не перебільшення!) - люди талановиті.
Це достеменно так. Змінювалися вивіски: музична школа-десятирічка, музична семирічна школа № 2, школа мистецтв № 1... Змінювалися директори, музичні інструменти і педагоги, зими і весни... Незмінним запишалося палке бажання педагогів виховувати таланти, а прагнення дітей - сягати вершин виконавської, а точніше - мистецької майстерності.
- На «браво» і «біс» проходили і проходять виступи наших оркестрів: симфонічного, народного духового, баяністів, ансамблів віолончелістів, скрипалів, балалаєчників, фольклорного, - гортає сторінки альбомів і спогадів директор унікального закладу Олена Кузьменко. - Не було жодного міського чи обласного конкурсу, де б наші учні не взяли призового місця... Ми перемагали у міжнародних і республіканських конкурсах «Віват, музика!», «Жайвір степу», «Кримські зорі», імені Бетховена, фортепіанному (Одеса), «Крок до зірок»... В обласних - само собою. Ця справді видатна і одна з найстаріших школа нині - не один-два, а цілих 9 відділів: фортепіанний, струнно-смичковий, народний, духовий, теоретичний, хореографічний, вокально-хоровий, театральний, образотворчого мистецтва.
Час гармонійно йшов за школою, а школа - за часом.
Тут, у історичних стінах, кожен новий відділ народжувався не з чиєїсь чиновницької принуки (чи модних нині бізнесових розрахунків), а з внутрішньої духовної потреби гамірного мегаполісу бути біля джерел духовності. Такої потреби, якою була вона, мабуть, і в античній Греції...
Бачили б ви, з яким бажанням і натхненням поспішають діти до своєї «Маленької філармонії»! Філармонія (за віковим складом учасників) справді дитяча, зате які великі діла у її послужному списку!
- Тематика наших концертів різноманітна, - говорить керівник і натхненник «Маленької філармонії», обдарований талантом педагога викладач Тетяна Бережна. - «Ввійдемо у світ музики», «Познайомимося з музичними інструментами», «Музика - мова почуттів і образів», «Діти малюють музику», «Пори року в музиці і поезії»... Це лише деякі назви. Проводимо театралізовані вистави «Посвячення у першокласники». А виступаємо не лише в домашніх стінах. У дитсадках, школах, бібліотеках, університеті, госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни...
За свої перші півстоліття школа вручила атестати понад 2000 своїх випускників, більше 300 з них продовжили музичну освіту у середніх і вищих навчальних закладах України, близького і далекого зарубіжжя.
Серед тих випускників, кого тут із достойністю називають зоряними, - заслужений працівник культури України викладач Херсонського музичного училища Наталя Замкова (Левченко), прозаїк і поет, головний редактор видання «Хронікер», лауреат вітчизняних премій, член Спілки письменників Росії Борис Євсєєв, доцент кафедри етносів України і музичної критики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства Ольга Панич (Соломонова), викладач цієї ж академії, професор, лауреат міжнародних конкурсів Наталя Лєбедєва (Строчан), композитор і піаніст, член Національної Спілки композиторів України Наталя Рожко...
Випускники школи працюють у Національній філармонії України, камерному оркестрі «Київські солісти», оркестрі Національного радіо України, в Одесі, Львові, Донецьку, Баку... їх можна зустріти в Англії і Канаді, Мексиці й Ізраїлі, Австралії, Німеччині, Польщі, США...
Уявляєте: аби зібралися всі разом у невеличкому затишному шкільному херсонському дворику і заграли Чайковського чи Бетховена... Щоб то була за музика!
Із ювілеєм тебе, мистецька альма-матер.
Із першим солідним ювілеєм!
Василь Піддубняк
Новий день. - 2008.04.24
