Браїлов Рюрік Іванович

19 травня 1939 року народився в с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області.
1961 -  закінчив Одеське державне художнє училище ім. М. Б. Трекова. Педагоги: Павлюк Г. М., Єгоров Ю. М.
1971 - член Спілки художників України. Помер 23 лютого 2002 р.

Працюючи в станковій графіці, художник Рюрик Браїлов не раз звертався до ілюстрації творів української класики, до особистостей, які стали гордістю нації. Його роботи корінням сягають в народне мистецтво з його чарівною чистотою, безпосередністю сприйняття життя. В 1969-1970 р. р. за мотивами українських балад, дум, пісень створює ліногравюри «Ішов козак дорогою, дорогою широкою, долиною глибокою», «Ой помер, помер козаченько», «Будуть наші ігри козацькії зачувати».
Благородна простота і щирість характерні для серії офортів до роману І.Пільгука «Сковорода» («Дорогами науки», «Примара Сковороди», «В келії», «Ранок», «Г.Сковорода», «Собі могила»). Тут воєдино зливається чаруюча привабливість персонажів і вміння майстра тепло і лірично передати світ людських почуттів і настрою. Художник хвилює уяву розмахом своєї фантазії, умінням проникнути в образи минулого, зробити їх достовірними. Йому вдається донести до глядача драматизм світовідчуття великого філософа, поета і громадянина Г.Сковороди.
Художнику належить серія робіт, присвячених Лесі Українці, ілюстрації до її твору «Казки про Оха-чудотворця». Серед них — «Смутна в дівчини душа», «Всюди брами», «Грають рибки», «Ой, нагорнуть високу могилу» (1971). Прекрасно відчуваючи специфіку графічної мови, жваво, з почуттям гумору передає майстер сценки з народного життя в серії «Запорожці» ( «Лиман човни вкрили», «Танець», «Тарань», «Пісня»).
В списку робіт майстра є ліногравюра «Мати» (1968). Довго працював над нею. Було багато роздумів, варіантів. Образ, створений художником, набуває узагальненого значення. За ним постають події війни, що забрала мільйони життів. Трагічне почуття від неможливості повернути втрачених передається глядачеві, хвилює його уяву.
Як і багато художників, які побували в Будинку творчості «Седнів», він опоетизував природу Чернігівщини: «Зимові мережива», «Конячка», «Тепла зима», «Седнів». Тут йому вдалося передати гармонію, умиротворення і красу чарівного краю України. Його роботам властива висока культура виконання, серйозне ставлення до професійних проблем, чітка індивідуальна пластика, точність малюнка.

Джерело: Художники Херсонщини.- Херсон: Надднiпряночка, 2002. - 166 c

Галереї

Графіка

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.