Диво Червоного Маяка
Село Червоний Маяк Бериславського району Херсонщини справді вражає тих, хто сюди потрапить уперше. Тут можна побачити багато чого цікавого – Григоріє-Бизюків оборонний монастир, залишки палацового комплексу монастиря, печери-катакомби з підземною церквою та фантастичні краєвиди Каховського моря і його узбережжя. А також – печерні келії XVIIIст., що видовбані в товщі берегової скелі, стіни з вежами 1817 р. Вони побудовані на кошти, зібрані на Кубані у чорноморських козаків.
Григоріє-Бизюків монастир заснований в 1781 році як Софронієва пустель, у 1803 р. перетворений на монастир. Входив у п’ятірку найбільш багатих монастирів Російської імперії. Закритий у 1919 р. У роки радянської влади зруйнована запорізька церква св. Григорія ( 1782 р.), Вознесенський собор ( 1894 р.), дзвіниця (поч. ХХст.). У 1992 р. монастир відновлений.
Минулого четверга я побував там на вечірній службі. Про такі храми кажуть – “намолений”: століттями люди зверталися тут до Бога, а тому в церкві відчуваєш дивовижне піднесення і комфорт. Тут ніби безупинно звучить молитва, а твої слова тільки долучаються до неї. На підвіконні – книга з записами віруючих. Вона для тих, хто тут молився Господові і отримав зцілення. Десятки дивовижних історій. Люди розповідають, як від них відступали важкі хвороби.
При монастирі є готель. Тут живуть приїжджі, що оселяються на якийсь час і ходять на службу. А ще тут можна замовити молебень з різних приводів: за здоров’я, позбутися родового прокляття... Кажуть, що чернеча молитва – найсильніша.
Після вечірніх молитов виходиш на подвір’я і все постає вже в іншому світлі: просапані рядочки цибулі для монастирської братії, бджоли, що гудуть на чернечій пасіці, развалля, які будь-що треба відновити... Бо люди, які йдуть по віру, не повинні приходити до руїн.
Власна інформ.
Вгору.-19.06.2009
