> Теми > Декоративно-прикладне мистецтво > Декоративно-прикладне мистецтво Таврії

Декоративно-прикладне мистецтво Таврії

Точка зору херсонського митця

Декоративно-ужиткове мистецтво:

традиція - інновація - менеджмент
Сучасне декоративно-ужиткове мистецтво має досить багато дискусійних проблем як теоретичного, так і практичного характеру. Нема єдиного розуміння багатьох мистецтвознавчих понять, а також шляхів подальшого розвитку українського декоративно-ужиткового мистецтва, яке повинне знайти своє гідне місце у національному і світовому контексті.
Редакція журналу "Образотворче мистецтво пропонує висловити своє бачення згаданих проблем та пропозиції щодо їх вирішення, взявши участь у анкеті, яка друкується на сторінках нашого видання.

1. Як Ви розумієте поняття традиції, зокрема "традиції народного мистецтва"? Яким чином виражається національне у декоративно-ужитковому мистецтві?

Традиції - це соціальний досвід етносу, що передається з покоління в покоління протягом тривалого історичного часу: мова, ідеї, ідеали, моральні норми, звичаї, вірування, мистецтво, фольклор. Це прояв ментальності етносу в різних сферах у певних конкретних умовах: клімат, ландшафт, рослинний та тваринний світ. Це найоптимальніший варіант пристосування етносу до середовища. Якщо традиції зруйнувати, то це буде дорого коштувати для народу, тому що простір завойовується не так гарячою зброєю, як знищенням традицій автохтонів і насадженням традицій колонізатора, котрий діє за правилом "рішуче діяти на культуру іншого народу прямим втручанням у процеси, які формують цю культуру". Недарма колись граф Рум'янцев із жахом писав Катерині II з України, що українці "приободрились и хотят держаться старины". Втрата культурних і моральних традицій веде до втрати ідентичності етносу й етнічної катастрофи. Народне мистецтво - це колективна творчість, яка відображає світогляд та ідеали народу, за допомогою якої народ формує своє життєве середовище. У свою чергу, мистецтво впливає на формування духовного світу особистості. Занепад культури, мистецтва - занепад особистості. Серед чужої мови і традицій людина депресує та озлоблюється.

2. Чи змінилися визначення та межі декоративного мистецтва в сучасній ситуації? Яку різницю Ви бачите у поняттях "станкове мистецтво" і "декоративне мистецтво"?

У наш час стираються грані між "станковою картиною" та декоративним мистецтвом - особливо між абстрактною картиною і такими видами декоративного мистецтва, як гобелен, килим, керамічні й емалеві панно тощо. Трапляються станкові картини, декоративніші за декоративне мистецтво. Це відбувалося з початку XX століття, коли українське народне мистецтво почало експонуватись не тільки на рідних пленерах, а й у Західній Європі. Професійні художники відкрили для себе великий пласт народної культури. Однак традиційне декоративне мистецтво у нас вважається за II сорт, а "станкове" - І сорт.

У класичному розумінні мета декоративного мистецтва - формування естетичного середовища людині, мета "станкового мистецтва" - передача в художніх образах інформації про довколишній світ. І це, й інше мистецтво є "ідеологічним фронтом" (як шали в радянські часи), незважаючи на всі заперечення, просто бувають різні ідеології.

3. Який зміст Ви вкладаєте в поняття авторського, ужиткового і утилітарного мистецтва?

Взагалі-то новаторського мистецтва не буває. Традиційний народний узор, який переходить з одного виробу на інший, в основних своїх рисах є колективною творчістю народу. Авторським твором є оригінальний, неповторний твір художника на основі традиційного мистецтва. До утилітарного мистецтва я б віднесла формотворення побутових речей, т. зв. дизайн.

4. Які матеріальні та нематеріальні фактори впливають на розвиток і популяризацію декоративно-ужиткового мистецтва? Яка роль у цьому державних підприємств?

Ужиткове мистецтво не існує самостійно, воно є декором ужиткових речей і пов'язане з їх виробництвом та утилітарним призначенням. Виробництву ужиткового мистецтва найкраще відповідає організація артілей, народних промислів, як було в Радянському Союзі. Потреба суспільства, споживача у таких виробах є, але наше традиційне тепер замінене іноземним кітчем і всіляким непотребом. Без самобутньої культури не буде самостійної держави. Національна культура - це обличчя держави. Держава повинна дбати про національну культуру.

5. Що нового Ви пропонуєте у виставковій та інформаційно-організаційній діяльності НСХУ щодо майстрів декоративно-ужиткового мистецтва?

Інтерес суспільства до декоративно-ужиткового мистецтва є. Але існує й велика всеїдність. Є потреба через виставки та ЗМІ, через інформаційно-організаційну діяльність вести пропаганду національного мистецтва, а також мистецтва високої художньої якості, аби не опускатись до базарного рівня. Найкращим виставковим та інформаційно-пропагандистським центром для мистецтва, як станкового, так і декоративно-ужиткового, був би музей сучасного мистецтва. Він необхідний. Без нього ми самі не знаємо, що маємо, як воно виглядає і чого варте. Порятував би стан культури окремий канал "Культура" на телебаченні з програмами про образотворче, декоративне й ужиткове мистецтво. Думаю, що НСХУ варто організовувати аукціони мистецтва, зокрема декоративного. Це піднесло б і престиж мистецтва, і фінансове забезпечення мистців.

6. Яким має бути співвідношення творчої та комерційної складових у декоративно-ужитковому мистецтві? Які основні шляхи реалізації художніх творів? Який зв'язок між декоративно-ужитковим мистецтвом і сувенірною продукцією?

Якщо мистецтво ужиткове, то воно мусить бути й комерційним, але якщо воно мистецтво, то повинне дотримуватись певної пластичної стилістики. У наш час, напевно, найкращим способом реалізації мистецтва є крамниці типу салонів, галерей, особливо в людних місцях у зонах відпочинку, курортних місцях, на туристських шляхах. В радянські часи такі крамнички із сувенірами були в готелях. Варто й тепер це запровадити. Декоративно-ужиткова річ може бути як твором мистецтва, особливо традиційного, національного, так і сувеніром. Сувенір же повинен точно наслідувати форму й декор виробів національного традиційного мистецтва, виконаних за допомогою техніки й технології даного виду мистецтва. Він має бути копією архетипу, тоді він відповідає своєму призначенню, є цікавим для покупця й шанувальника історико-культурних цінностей.

7. Які питання щодо декоративно-ужиткового мистецтва Ви ще хотіли б обговорити?

7. Про декоративно-ужиткове мистецтво треба говорити у зв'язку з усією національною культурою, яка переживає не кращі часи і вимагає уваги держави. Щоб держава Україна була українською, потрібно, аби мистецтво, як і вся культура, було українським і за формою, і за змістом.

Марія-Шнайдер-Сенюк, заслужений художник України

"Образотворче мистецтво" № 1 2006 р.