on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Новини регіону > “Ідентичність Генічеська і Скадовська потребує оновлення”
Всі новини

22.03.2021 10:49

“Ідентичність Генічеська і Скадовська потребує оновлення”

Експерти запропонували варіанти урбаністичного розвитку прибережних міст Херсонщини.

Замість давно не працюючого консервного заводу — сучасний готельний квартал, замість старого порту — мультифункціональний кластер з яхтклубами, фудкортами і спорткомплексом, замість непривабливого старого мікрорайону — торговельно-розважальне містечко з конгрес-холом. Такі ідеї для Генічеська і Скадовська запропонували учасники міждисциплінарного проєкту “Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку”, який щойно завершився на Херсонщині.

Протягом кількох місяців команда херсонської громадської організації “Урбан Ре-Паблік” разом із ініціативною групою “AMA Group”, архітекторами з різних куточків України, експертами та викладачами Херсонського державного університету за підтримки USAID досліджували урбаністичний потенціал двох приморських південних міст, варіанти переосмислення їхнього розвитку і розробили ідеї їхніх просторових і архітектурно-містобудівних трансформацій. Результатом цієї роботи стало шість інфраструктурних пропозицій для Генічеська і Скадовська, презентованих у Херсонській облдержадміністрації, а також у самих громадах.

Найболючішою проблемою в обох містах, як визнали учасники проєкту, є набережні, які б змогли стати їхніми візитівками, однак залишаються в занедбаному стані.

— В популярних серед туристів містечках Болгарії або Чорногорії величезна кількість людей щовечора виходять гуляти, просто походити по місцевим вуличкам. А куди ми можемо піти в українських південних містах, якщо це, звісно, не Одеса? Наявності одного моря вже недостатньо для привабливості того чи іншого регіону. Необхідно робити так, щоб до приморських міст було цікаво приїжджати цілий рік і щоб вони мали більше можливостей для свого розвитку. Підготовлені учасниками проєкту пропозиції підказують неординарні варіанти, як цього можна досягти і водночас вирішити такі місцеві проблеми як створення широких набережних, берегозахисту, комунікацій, формування міського ландшафту. І більшість із них можна реалізувати не лише на якійсь конкретній ділянці, а в будь-якій точці міста, — розповів керівник проєкту, харківський архітектор Ігор Лялюк.

— Попри те, що Херсонщина має величезну берегову смугу, більш-менш відпочивати можна хіба що на Арабатській Стрілці. В тому ж Генічеську ділянка пляжу займає лише 500 метрів. Існують проблеми з узбережжям у Залізному Порту, Приморському, Лазурному, Скадовську. Без вирішення цих проблемних зон ми не можемо говорити про розвиток вказаних населених пунктів як рекреаційних територій. Без цього ми не зможемо побудувати туристичний рай, — прокоментував берегознавець Олексій Давидов.

Учасники проєкту переконані: і Генічеськ, і Скадовськ ризикують втратити свою привабливість і в певний момент можуть стати нецікавими для туристів. Щоб цього не сталося, необхідно оновити їхню ідентичність, а також переосмислити свою архітектуру, вулиці, набережні, квартали, промислові території та інші публічні простори.

Зокрема, у Скадовську архітектори долучились до вивчення можливостей розбудови величезної території порту, занедбаної території колишнього консервного заводу, набережної та східного пляжу. У Генічеську експертів зацікавили прилеглий до залізного мосту старий мікрорайон “Мости”, територія навколо затампованого термального джерела на недіючому маслозаводі та прибережна смуга вздовж Кам’яного пляжу до маяку. Передбачається, що всі озвучені ідеї зможуть взяти на озброєння представники місцевої влади і потенційні інвестори, які й допоможуть їх реалізувати.

З представленими пропозиціями згоден міський голова Скадовська Олександр Яковлєв. За його словами, справді, є сенс перетворити територію Скадовського морського торговельного порту в ключове культурно-громадське ядро міста. Тим більше, що через відсутність залізничного сполучення та активну модернізацію сусідніх портів, насамперед, одеського і миколаївського, перспективи для цього порту суттєво знижуються. Проте, оскільки він залишається символом Скадовська, його символічна роль має бути збережена, аби й надалі працювати на туристичний імідж міста.

Результати проєкту вразили й начальницю відділу туризму та підприємницької діяльності Генічеської міськради Тетяну Большакову.

— Тішить, що запропоновані ескізні проєкти просторових трансформацій нашого міста насичені новими, дуже несподіваними ідеями з використанням новітніх світових практик та технологій. А їхня реалізація дозволить докорінно змінити зовнішній вигляд Генічеська, — переконана вона.

Проєкт не залишив байдужим і експертів туристичної галузі.

— Всім відомо, що в Скадовську і Генічеську проблемні пляжі. Запропоновані ж ідеї дозволяють перетворити, м’яко кажучи, “недосконалу” берегову лінію на дуже цікавий простір, — підсумувала співвласниця мережі туристичних локальних сайтів Скадовська та Арабатської Стрілки, членкиня правління ГО “Вектор розвитку” Ольга Авраменко.

За її словами, найбільше її вразила ідея пошуку архітектурного коду обох міст та відновлення місцевої ідентичності.

— Я вважаю, що такі рішення допоможуть населеним пунктам із похмурих, невиразних забудов перетворитися на невеликі містечка зі своїм колоритом, які залишатимуть неповторні враження у туристів, — впевнена Ольга Авраменко. — Безумовно, це відіб’ється на якості життя місцевих жителів і позитивно впливатиме на економічному розвитку регіону.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.

Джерело





Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.