on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

19.04.2024, 15:15

Проєкт «Вишивана Херсонщина»

До Дня Вишиванки започаткований проєкт «Вишивана Херсонщина». Для ...
19.04.2024, 11:56

На Херсонщині понад 10 000 пам'яток історії та культури. У якому стані більшість з них зараз — невідомо — ОВА

  У якому стані наразі перебувають більшість пам'яток історії ...
19.04.2024, 11:45

"Не занурити в глибину навколишнього жаху, а подарувати посмішку", - херсонська художниця Яна Голуб'ятникова

  Наразі в роботах херсонської художниці Яни Голуб'ятникової не ...
> Персоналії > Театр > Балаш Віктор Григорович > Досьє на Легенду Народний художник України Віктор Григорович Балаш


Досьє на Легенду. Народний художник України Віктор Григорович Балаш

Час всемогутній. Він летить, все змінюючи й переробляючи на своєму шляху. Народжуючи й убиваючи, перетворюючи до невпізнанності речі, ще недавно були зрозумілі й близькі нам, він панує над земним людським миром. Однак час, при всій своїй могутності владний тільки над матерією, людські душі особливо душі великих художників і поетів, не підвладні йому. З роками творчі люди - нелицемірні подвижники, що служать Богові жертовно й беззавітно - не втрачають, а тільки розвивають свої художньо-естетичні здатності. До числа таких належить і Віктор Григорович Балаш - народний художник України, головний художник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, який святкує своє 75-річчя не почиваючи на лаврах, а на трудовому посту.

Рік народження 1932, 28 березня, Херсон. Професія - театральний художник. Творче кредо: «Художнику треба знати і ласку сонця і чарівність весни, тугу осені, й тишу падаючого снігу, гуркіт громовиці і як тече річка, як ростуть дерева і як живе людина на землі, знати хороших і поганих людей, красу кохання і болючу щемність горя».

Почав малювати в 5 років, вогник творчості засвітив дід - Андрій Дмитрович Слободков. Девіз від діда: «Гляди не забудь, людиною будь!». Освіта вища - Московське вище училище «Пам'яті 1905 року», театральне відділення, педагог Шестаков В.О., заслужений діяч мистецтв РСФСР.

Єдина муза і велике кохання всього життя - Елеонора, дружина, яка подарувала художнику дочку Олену і сина Дмитра. Дипломна вистава - «Сива дівчина» за п'єсою китайського драматурга Цао-Юй. Перші вистави - Республіканський театр Комі АРСР. За шість років роботи (1953-1959) створив 40 вистав. Перша вистава на театральній сцені - «Любов на світанку», за п'єсою Ярослава Галана.

З 1954 року бере участь в обласних, республіканських, всесоюзних, зарубіжних художніх виставках. Усього за його участю було організовано 8 персональних виставок, 15 обласних і 10 республіканських, та зарубіжні експозиції у Болгарії, Угорщині, Чехословаччини, Росії та Грузії - всього 332 роботи.

З 1959 року - головний художник Херсонського обласного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.
З 1963 року - член Національної спілки театральних діячів України.
З 1977 року - член Національної спілки художників України.
У 1978 році - головний художник театру удостоєний звання «Заслужений художник України».
В 1980 році Віктора Балаша запрошують створити сценографію до Угорщини, де народилася вистава «Собаче серце» за Михайлом Булгаковим.

А далі - багато роботи у рідному театрі, багато вистав, над якими працював Віктор Григорович і, звичайно, багато нагород. Він є лауреатом театральної премії «Успіх» в номінації «Краща сценографія» (1998), дипломантом Міністерства культури і мистецтв України та Національної спілки художників України, нагороджений дипломом лауреата і премією Всеукраїнського театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» в номінації «Краще сценографічне рішення» за виставу «Лісова пісня» за п'єсою Лесі Українки (2001), дипломом лауреата і премією Національної спілки театральних діячів України в номінації «Наш родовід» (2006). Отримав відзнаку Президента України та цінний подарунок (годинник) від Голови Верховної Ради України (2006). Кавалер орденів «Знак Пошани» (1976), «За заслуги» III ступеню (1999).

Сьогодні Віктор Григорович виношує задуми нових вистав «Волки и овцы» за п'єсою Олександра Островського, «Фаворит» за п'єсою Гарольда Бадикіна і мріє про виставу за творами Антона Чехова. «Синій птах» його творчості - у вічному пошуку нових творчих робіт. А ми його колеги, пишаємось, що нам пощастило бути поруч, творити разом і бачити талановиті творіння легенди Херсонщини на ім'я Віктор Балаш.
 

Любов Калюжна
Журнал «Новый фаворит» №1 2007 год.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.