Дунаєв Анатолій Михайлович
Анатолій Михайлович Дунаєв народився 27 вересня 1935 року в мальовничому селі Станіслав Білозерського району Херсонської області.
Співуча родина ще з прадіда діда, змалечку виколисувала його піснею. З тих самих літ всмоктував хлопчина її цілющу красу та силу.
Батьки завжди співали в парі: батько баритональним тенором, мати — сопрано. Батько гарно акомпанував народним пісням, він також майстерно грав найскладніші класичні твори. І пісня міцно запала в душу хлопчика. Та недовго тішили батьки сина своїм співом. В 1938 році, в неповні 37 років, батько безвинно загинув. Тяжка жура могла надовго запанувати в оселі... Але мати розуміла: без пісні не вижити. Тепер вони співали разом із сином у степу і на схилах Дніпра, під зорями, сидячи на призьбі біля хати, співали в оселі і в саду. Під материнські пісні син пробував римувати...
Служба у збройних силах на тривалий час законсервувала його поетичне захоплення, але пісня ніколи не згасала в його серці — він співав завжди, де б не був.
З поверненням до рідного краю знову забриніли поезії... Невдовзі, ніби диво, з'явилась перша пісня "На посту Тиші". Її написав композитор Василь Прокопенко. Потім з'явилась друга — "Чаклунка-весна", музику до якої написав Валентин Плаксєєв, далі — інші...
8 лютого 1997 року вперше по обласному радіо прозвучала пісня "Я народилась в Таврійському краї", музика Валентина Стеренка. Вона мала великий успіх. Першою виконавицею пісні була обдарована солістка обласної філармонії Зінаїда Колісніченко.
Вірші А.Дунаєва друкувались в газетах "Придніпровська зірка", "Наддніпрянська правда", "Херсонський машинобудівник", "Судостроитель", в альманасі "Степ", в колективних збірках поезій "Чисті джерела" (1995), "Степові голоси" (1998), "Святковий віночок" (2001), "Від серця до серця" (2003). У 2000 році вийшла власна збірка віршів і пісень "Жива любов, жива", у 2003 році — збірка " Під крилом — рідна земля".
Вірші Анатолія Дунаєва ставали піснями, а пісні ставали на крило!
Галереї
 Пісеннна збірка на вірші А.Дунаєва 2005 р. 42 стр. |
t@isiya
Вірші Анатолія Дунаєва світлі і задушевні. Вони привертають увагу багатьох композиторів і співаків. Їх можна почути на радіо і у виступах як заслужених виконавців, так і аматорів, бо вони пронизані світлим почуттям любові , материнства, краси рідного краю та делікатністю людських взаємин.
Поет прагне вплести своє слово в рясний вінок сучасної української поезії. Йому це вдається, попри всілякі життєві негаразди. Творчої наснаги, побратиме! Нових творів, нових пісень, нових вражень!