За музику штрафуватимуть!
Колись автору цих рядків потрапило інтерв'ю Юрія Антонова. Серед іншого він розповів, що за часів Радянського Союзу щомісяця навіть без концертів заробляв по п'ять тисяч карбованців, що еквівалентно ціні автомобіля «Москвич-412». І все тому, що отримував так зване роялті – відрахування за використання своїх пісень
Навіщо це все? До того, що творці музики та текстів пісень є володарями авторського права. Ті, хто їх виконує і таким чином на цьому заробляє, мають ділитися з авторами. Але й виконавці, своєю чергою, стають володарями прав, але вже суміжних. Якщо виконана пісня використовується в комерційних цілях, то той, хто це робить, має гроші вже їм. І суми при цьому можуть бути вельми значними. Наприклад, нещодавно кілька композиторів із Болгарії звернулися до суду і вимагали у Філіпа Кіркорова мільйон доларів за те, що він безкоштовно співає їхні перекладені російською пісні.
Все це – світ шоу-бізнесу, скажете ви. У них там по-своєму божеволіють. Ми тут до чого? Виявляється, дуже навіть до чого! Принаймні ті херсонці, хто є власником ресторанів, кафе, дискотек, музичних автоматів, караоке чи заробляє собі життя, виконуючи пісні на весіллях. Виходить, всі, хто опинився в цьому списку, можуть цілком офіційно «потрапити на бабки» не гірше за Кіркорова і навіть стати кримінальними злочинцями.
Отже, в Україні питаннями охорони авторського права займається Державна служба інтелектуальної власності, а у кожній області є її повноважний співробітник. Крім цієї держслужби існує і Українська ліга авторських та суміжних прав, що тісно взаємодіє з нею. Це організація колективного управління майновими правами багатьох світових та українських авторів музики, текстів, виконавців та рекордингових компаній. На практиці це означає, що співробітники ліги займаються отриманням та розподілом між музичними правовласниками роялті. Але, крім цього, вони ще й виявляють факти порушення авторських прав і звертаються до суду для відшкодування завданих авторам і виконавцям збитків. А інспектор Держслужби інтелектуальної власності ще й адміністративний протокол складає із виплатою штрафу на користь держави і навіть може ініціювати порушення кримінальної справи. Штраф невеликий – всього 126 гривень, а ось позови до суду вже серйозніші – від 10 до 500 мінімальних зарплат. Щонайменше - це приблизно по 22 тисячі гривень за кожну окрему пісню чи композицію!!! Плюс конфіскація апаратури.
Фахівці стверджують, що музика, яка звучить у кафе та магазинах, сприяє залученню відвідувачів, а відповідно, і зростанню продажів. Це означає, що її використовують у комерційних цілях. А тому телевізор, який транслює якийсь концерт чи музичний канал, звичайний радіоприймач чи просто музика чи відеокліпи у записі в таких місцях без договору з Українською лігою авторських та суміжних прав та виплати роялті – це порушення цих самих авторських та суміжних прав.
Звичайно, в газетній статті всі юридичні тонкощі питання авторських і суміжних прав, що виявилося настільки делікатним, не розкажеш. І тому в багатьох її прочитали, мабуть, виникла величезна кількість питань. Задати їх можна представникам Української ліги авторських та суміжних прав, які працюють у Херсонській області, за телефонами: 099-644-36-26, 099-727-87-16. А ще можна відвідати сайт автора, ліги та сайт Державної служби інтелектуальної власності України.
Скільки ж треба платити, щоб не потрапити? Це зазначено в постанові Кабміну, що з'явилася в 2007 році. Мінімальне роялті складає 2% від щомісячного товарообігу бажаючих «крутити» музику у своїх закладах: 1% – авторам та 1% – виконавцям. Якщо власник кафе чи ресторану сплачує єдиний податок, то з нього належить 20 гривень із одного посадкового місця. Власники дискотек повинні виплачувати роялті у розмірі 5% вартості квитків. З музичних автоматів належить 5% від вкинутих у них грошей. Цікаво, що зобов'язані виплачувати роялті та організатори концертів навіть у тому випадку, якщо вони для слухачів безкоштовні. При цьому сума виплати становить 5% коштів, витрачених на їх організацію.
Для магазинів та холів готелів, якщо там звучить музика, сума роялті визначається залежно від їхньої площі. Належить і з власників караоке, які беруть гроші з громадян за можливість відчути себе зірками естради. Але найкрутіше можуть «потрапити» музиканти – їм загрожує досудове розслідування з перспективою кримінальної судимості. Цікаво: якщо буде виявлено, що, наприклад, той самий Філіп Кіркоров, відвідавши Херсон, почне співати без підписаного договору про роялті, то представник Держслужби інтелектуальної власності, який отримав наказ від свого керівництва, має повне право викликати наряд міліції та концерт скасувати. Таких ситуацій поки що не було, але чим чорт не жартує! Тим більше, що на початку наступного року Верховна Рада розглядатиме законопроект про авторські та суміжні права, в якому «гайки закручені» ще сильніше, ніж за законом, що нині діє.
Загалом є про що задуматися. Безкоштовно крутити музику, співати чи грати щось на публіці і при цьому отримувати матеріальну вигоду може виявитися дуже дорогим. Без роялті - у сімейному колі, дружній компанії чи на шкільному ранку.
Кирило Горєлов
«Гривна».- № 51 (936).- 13.12.2012.- стор. 1, 10
