«Час, коли всі ще були щасливі...»
Невимовна туга за минулим, коли людство ще не винайшло засобів масового самознищення, пронизує сюжет вистави «Приречені», зіграної акторами-початківцями — другокурсниками Херсонського училища культури. Прем'єра об'ємної творчої практичної роботи відбулася на професійній сцені під дахом Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Цей новий імпровізований сценічний майданчик, який запрацював не так давно, вже встиг здобути популярність, насамперед серед молодіжної аудиторії. Ось і цього разу глядацька зала була переповнена. Наразі вибагливими «екзаменаторами», яким випала можливість оцінити сценічну майстерність молодих виконавців та постановників вистави, були учні училища, викладачі, професійні актори та режисери театру.
Зважаючи на затамованість подиху глядачів у кульмінаційні моменти вистави, море емоцій, бурхливих овацій та квітів у фіналі, можна з упевненістю сказати, що творча робота вдалася і перший сценічний досвід набуто з успіхом.
Твір «Пліт мерців» німецького автора, науковця-ядерника Харольда Мюллера, який ліг в основу сюжету, написаний задовго до того, як сталася жахлива чорнобильська катастрофа, — зазначає режисер-постановник вистави, заслужений діяч мистецтв України Світлана Думінська. Втім, описані в ньому жахіття наслідків ядерного удару і обсяги нищівної біди відчули на собі тисячі реальних людей — наших сучасників, які опинилися в зоні відчуження після техногенної аварії на ЧАЕС. Це слід усвідомлювати, про таке неможливо забувати.
За сюжетом вистави, ніби живі мерці, опинилися головні герої в зоні радіаційного забруднення. Після страшної катастрофи, яка перетворила їх на зомбі, купка абсолютно різних поки ще живих людей день у день бореться за виживання в новому, немов марево, світі. Рятуючись на плоту, вони пливуть зараженою рікою світ за очі. Під проводом колишнього дозиметриста шукають безпечне для життя місце, нікому не потрібні, виснажені, небезпечні для оточуючих через отриману дозу опромінення. Нарешті порозумівшись, вони болісно втрачають одне одного. У них немає майбутнього, бо вони — приречені. Вони сумують за часом, коли всі ще були щасливі...
Талановите виконання ролей Вячеславом Саввіним, Андрієм Камликом, Наталією Масловець та Володимиром Мальчиковим реалістично відобразило картину апокаліпсису, людський біль та душевні страждання, одночасно з приреченістю неймовірну жагу до життя.
Олена Нечипуренко
«Новий день».- №17 (5011).- 19.04.2012.- стр.20
