Херсонський курган
Як уже відомо читачам, найменше вивчені скіфські пам'ятки мистецтва VI-V ст. до н. е. Серед численних скіфських курганів, досліджених на Херсонщині, лише один, так званий Херсонський, курган був споруджений над похованням початку V ст. до н. е. І хоч відомості про цю цікаву пам'ятку дуже неповні та уривчасті, саме з нього ми й почнемо нашу розповідь.
Херсонський курган є найбільш раннім з усіх видатних скіфських пам'яток Херсонщини (він належить до самого початку V ст. до н. е.).
У березні 1896 року Херсонський лісопромисловець Едуард Шульц звернувся до директора міського музею В. І. Гошкевича з проханням визначити бронзову статуетку, нібито знайдену "у балці". Перед відомим археологом і краєзнавцем, фундатором археологічної колекції Херсонського музею, лежала чудової роботи і збереженості антична статуетка жіночого божества. Струнка фігура богині зображена у щільно прилягаючому платті до п'ят. З правого плеча під ліву руку йде зібрана позаду накидка, що підкреслює талію і вільно спадає вздовж правого стегна. З-під головного убору з вирізом над високим чолом на плечі спадає волосся. Навколо суворого обличчя жінки помітна якась прикраса, кінці якої скріплені над лобом за допомогою кільця. Аналогічне кільце скріплює комір. Від плечей на груди зигзагом звисають якісь стрічкові прикраси. Пальці опущеної, трохи зігнутої у лікті лівої руки підтримують ледь підняте біля стегна та відтягнуте убік плаття. У правій руці, зігнутій в лікті під прямим кутом, сидить сирена. На плечах божества стоять дві собаки, над головою - ажурна композиція з двох левів, що роздирають бика.
В. І. Гошкевичу вдалося з'ясувати, що статуетка походить з кургану, розташованого за три кілометри на північ від Херсона, який був підданий скарбошукацьким розкопкам. Грабіжниками виявилися двоє місцевих мешканців, які потай, лютневими ночами провадили розкопки цього кургану. Крім статуетки, вони знайшли в могилі інші, в тому числі золоті, речі. Останні вони продали місцевому ювелірові за 30 карбованців. Коли до нього навідалася поліція, було вже пізно. Золоте намисто з дрібних намистин і три кільця, згорнуті з товстого дроту, ювелір перелив у два невеликі злитки. Усі інші знахідки, в тому числі вже відому нам статуетку, придбав Е. Шульц за... один карбованець. Тоді ж, у березні 1896 року В. І. Гошкевич докопав цей курган і встановив, що під невисоким насипом знаходилося єдине поховання. У могилі були виявлені бронзові вістря стріл, камені від пращі, бронзова фігурка собаки, що біжить, закріплена на товстій вигнутій пластині, глиняне пряслице, залізний ніж, античний сіроглиняний глечик, бронзовий перстень, сердолікові, глиняні, пастові намистини. При розкопках було знайдено також ще одне золоте кільце і золоту місяцеподібну деталь намиста, прикрашену трикутниками із зерні. Головною ж знахідкою В. І. Гошкевича були уламки бронзового диску дзеркала, які дозволили з'ясувати призначення вже знайомої статуетки. Це була ручка від дзеркала, верхню частину якого прикрашала фігурка собаки, який біжить, виконана в тому ж самому стилі, що й собака на статуетці богині. Дзеркало Херсонського кургану - видатний витвір іонійської мистецької школи, і насамперед завдяки цій знахідці Херсонський курган набув широкої популярності серед археологів та мистецтвознавців.
Джерело: Лєсков А. М. Скарби курганів Херсонщини. - Київ Мистецтво, 1974, с. 124.
