ХОРЛИ - Ворота в Європу
Хорли - село, центр сільської ради, розташоване на одному півострові, що омивається Чорним морем. Відстань від районного центру - 22 км, від найближньої залізничної станції Каланчак - 27 км. Населення в 2005 році становило 1,1 тис. чоловік. Про найдавніші сліди перебування тут людини свідчить курган, що височить поблизу півострова Хорли.
Село засноване в 1897 році відомою поміщецею Фальц-Фейн. Першими поселенцями Хорлів стали знедолені люди, що прийшли сюди в пошуках кращої долі.
Маючи на меті створення на півострові морського порту для вивезення за кордон продукції з своїх та інших поміщицьких маєтків Дніпровського повіту, Софія Фальц-Фейн підпорядкувала цьому діяльність всього населення Хорлів. Для майбутнього порту було необхідно налагодження швидкого засобу зв'язку, а тому вже 22 вересня 1898 року в Хорлах відкрилась телеграфна лінія, що з'єднала селище з Перекопом.
Минув невеликий час, і 27 вересня 1903 року стала діяти морська пристань. Починаючи з 10 квітня до кінця року тут побували 6 торгових суден з Англії, що прийшли в Хорли з Нірея, Кардіфа та інших портів. З цього часу селище одержало офіційну назву порт Хорли.
Основним вантажем, що експортувався через Хорли, був хліб. Він мав широкий попит за кордоном, а тому торгові операції Хорлівського порту швидко зростали. В 1907 році, наприклад, з Хорлів на 29 суднах було вивезено в Англію, Грецію, Німеччину, Італію і Голандію 2,2 млн. пудів вантажів.
У зв'язку з широкою популярністю порту тут відкрилося відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку, почала діяти таможня. З метою збільшення притоку вантажів до порту виник проект побудови залізничної колії, яка б з'єднала Хорли з державною залізничною мережою. Але цей план не здійснився.
Експортні операції Хорлівського порту не були рівномірними. В окремі роки вони збільшувалися або зменшувалися. Це залежало від розміру попиту, від врожайності і в значній мірі від конкуренції Одеського, Херсонського, Скадовського й Генічеського портів. Так, у 1908 році з Хорлівського порту за кордон було відвантажено більш як 1 мли. пудів зерна.
Зростало портове господарство. Для зберігання зерна в Хорлах було споруджено цегляні амбари, звідси хліб у вагонетках по рейках подавався до пароплавів. Що ж до вантажників, то крім місцевого населення, в літній сезон тут використовувалась праця батраків, які приходили з центральних українських губерній в Таврію на заробітки. Щорічно в Хорлівському порту на вантажних роботах було в середньому зайнято до 300 батраків. Місцеві робітники працювали також в судноремонтному доку.
Хорлівський порт широко рекламував свої експортні операції. У щотижневому органі міністерства фінансів - «Вестнике финансов, промышлености и торговли», який видавався у Петербурзі , систематично вміщувалися докладні повідомлення про вивезення вантажів з Хорлів за кордон.
Протягом 1909-1911 років список держав, що одержали вантажі з Хорлівського порту, значно розширився. В нього увійшли Англія, Франція, Німеччина, Італія, Норвегія, Данія, Голандія, Бельгія, Швеція, Греція, Австро-Угорщина. В ці країни вивозилася озима пшениця (головним чином).
ЖИТО И ЯЧМІНЬ.
Напередодні першої світової війни найбільш результативним по експорту зерна став 1911 рік, коли порт Хорли відвантажив на іноземні пароплави 6,2 млн. пудів.
Хорли були також перевалочним пунктом, звідси йшло перевезення найрізноманітніших товарів до портів і пристаней Чорноморського басейну. Каботажні перевезення йшли звідси до Одеси, Херсона, Севастополя, Миколаєва, Скадовська, містечка Станіслава Херсонського повіту та інших пунктів. Ці перевезення велися в порівняно невиликих розмірах, асортимент вантажів не був сталим. Через Хорли йшло зерно й овочі, фрукти й будівельні матеріали, залізо й готовий одяг, птиця й скляна тара, сільськогосподарські тварини й музичні інструменти.