Скелет з посагом
Незвичайну знахідку «відкопала» родина Яновських у своєму дворі у Чорнобаївці восени 2006 року. Нині експонати можна побачити у Херсонському краєзнавчому музеї
Перше, що потрапило під лопату Миколі Яновському, – це уламки посуду із сірої глини, яку господар спочатку прийняв за шматки металу. Але коли в ямі, серед каміння та кераміки, з'явився людський череп, Микола Григорович вирішив зателефонувати до Херсонського краєзнавчого музею.
– Це унікальна можливість, коли працівникам музею та обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури вдалося відновити ритуальне поховання. Так, як воно виглядало спочатку, – розповів старший науковий співробітник музею Сергій Дяченко. – Тепер знайдені предмети можна побачити у музеї на виставці «Загадкові готи».
Археологам удалося відновити деталі похоронного обряду дівчини, якій, за їхніми підрахунками, було близько 18 років! Спочатку вчені віднесли поховання до черняхівської археологічної культури – готів, які мешкали на території нинішньої Херсонщини ще у III–IV століттях нашої ери. Однак вивчивши та опрацювавши всі знайдені матеріали співробітники охорони пам'яток історії дійшли висновку, що це поховання зроблено вже у V столітті нашої ери.
Серед зібраних речей – 10 керамічних предметів начиння різних видів та якості. Найбільш цікаві сіро-глиняні лощені миски, в одній із яких знаходилася кістяна голка. Біля лівої руки дівчини лежала велика намистина (пряслиця) – грузик для веретена, і кістяний гребінець. З інших жіночих атрибутів – набори намиста: грановані, чотирикутної форми сердолікові та скляні з дрібного бісеру. На плечах дівчата лежали дві фібули – застібки для одягу, одночасно службовці та прикрасою, із низькопробного срібла або, як його ще називають, «білон». До деталей похоронного обряду також увійшли ритуальні зуби та каміння, що лежали біля правої руки.
На особливу увагу заслуговує конусоподібний кубок, виготовлений з тонкого білого скла з вкрапленням синього. Товщина скла виробу складає 0,5 сантиметра. На жаль, збереглися лише верхня та нижня частини кубка. Працівники музею не змогли відновити предмет повністю: виявляється, у наші дні вони не змогли знайти скло, яке підходить за якістю до знайденого.
– Знайденим скелетом вже зацікавилися київські антропологи, тому ми плануємо передати його їм на експертизу, – поділився планами Сергій Дяченко. - Можливо, за вцілілими кістками (до речі, череп залишився неушкодженим) вчені зможуть встановити, до якої етнічної культури ставилася дівчина. Адже, незважаючи на безліч черняхівських пам'яток (городищ та могильників) на Херсонщині, музей не має у своєму розпорядженні матеріалів для належного освітлення відвідувачам цього періоду історії нашого краю. Крім того, комплекс цього поховання розповідає про пізній, маловідомий час перебування представників цієї культури у Нижньому Подніпров'ї.
Оксана ДОРОШЕНКО
Гривня-СВ, 2008-05-23 (стор. 3)