Кластери надії
У травні в місті Нова Каховка на Херсонщині відбувся І Таврійський туристичний конгрес. Для мене участь у ньому означала насамперед нове відкриття своєї малої батьківщини та надію на її туристичне майбутнє. Захід мав на меті активізацію розвитку внутрішнього і в'їзного туризму через ділові зустрічі, обмін ідеями та презентацію Таврійського туристичного кластеру. «Туристичний кластер» - дуже потрібне національному туризму словосполучення. В умовах економічних труднощів і суспільних пертурбацій туріндустрія мусить починати свій розвиток з невеликих територій, але має забезпечити на них повний «гостьовий набір» - починаючи з доїзду і закінчуючи пізнанням і відпочинком. Оце і є туристичні кластери.
Такою життєствердною справою зайнялися в Новій Каховці та прилеглих місцях, аби перетворити таврійський регіон Херсонщини на туристичний «магніт». Таврійський туристичний кластер створений у березні цього року з ініціативи громадської організації «Таврійське об'єднання територіальних громад», до якого входять туристичні осередки Каховського та Бериславського районів, за підтримки управління туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації.
Південь для мене і кожного
Я народився в цьому краю і на все життя отримав від нього заряд сонячної енергії. Моє село Великі Копані розташоване на околиці романтичної, загадкової та єдиної в Європі справжнісінької пустелі (210 000 га) - Олешківських пісків. Це місця незвичайних краєвидів, а також дотепних, працьовитих і привітних людей. Історик розповів би вам багато легенд, міфів і достовірних фактів про грізних кіммерійців, скіфів, сарматів, гунів і готів, греків і татар, про часи Золотої Орди та козацьку вольницю. А ще - про Київську Русь, про шлях «із варягів у греки», Ольвію, Боспорське царство...
Для географа Херсонщина - це частина південної, низинної, степової території України, яка на півдні омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем - «гнилим морем» і називається Таврійським Причорномор'ям. Через усю Херсонщину, як і всю Україну, тече Дніпро-Борисфен-Данаприс-Славутич. У його дельті побачите один із трьох подібних у Європі природний ландшафт - справжній рай для рибалок, мисливців, туристів, фотохудожників і кінематографістів. Дніпровсько-Бузький лиман є найбільшим на планеті. А біосферний заповідник Асканія-Нова входить до Семи природних чудес України та є найбільшим у Європі резерватом, де збереглися первісні степи.
Туристи й екологи в один голос стверджують, що в цьому чудовому куточку світу з прекрасними природними І кліматичними умовами, де літо панує п'ять місяців нарік, легко дихається запашною сумішшю екологічно чистого морського і степового повітря. Там є понад 200 кілометрів сонячного морського узбережжя з піщаними пляжами, повно музеїв, історичних пам'яток і курортів, яким так потрібна наша з вами увага. Херсон - українська столиця овочів і фруктів, а незрівнянні херсонські кавуни - один із «брендів» області.
Перелік «ексклюзивів» можна продовжувати. Та ліпше зробити хоча б частину цього надбання доступнішою для туристів, давши «зелене світло» завзятим, творчим і діловим патріотам у окремо взятому кластері. Таких людей у прес-турі я зустрів чимало. Прикладом завзяття і компетентності є президент Таврійського туристичного кластеру Павло Ярмій. А ще треба не шкодувати коштів на потужну і креативну рекламу. Як фотохудожник я теж готовий зробити свій внесок у цю справу - безкоштовно надати свої фотознімки, зроблені в цій мандрівці по Херсонщині та, можливо, в майбутніх, будь-яким рекламним агенціям і ЗМІ, які прославлятимуть мою рідну Херсонщину.
Нова Каховка. Енергійно та весело
Почався наш тур у місті Нова Каховка - одній із перлин Таврії. Місто зелене, симпатичне, привітне і молоде. Йому лише 62 роки! Бо виросло після відкриття Каховської ГЕС. Що мене тут найдужче вразило? Молодецька енергетика в діях і думках городян, їхній потяг до духовних цінностей, мистецтва та здорового способу життя. У місті із 75-тисячним населенням є своя картинна галерея, 14 (!) бібліотек, 3 музеї, 2 школи естетичного виховання, 2 школи мистецтв, 4 дитячо-юнацькі спортшколи, 78 (!) творчих аматорських колективів, 20 із яких - «народні» та «зразкові».
А активність мешканців у проведенні культурно-мистецьких заходів, у тому числі міжнародних, дивовижна. Ось лише деякі з них: Міжнародний конкурс юних піаністів і композиторів «Vivat, musica!», регіональний фестиваль-конкурс народної музики «Чумацький шлях», Фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості, фестивалі - «Дзвонкова криниця», «Таврійський барвограй», «Вода життя», «ВиноТавр»...Юні піаністи за останні три роки здобули перемоги в Парижі (двічі), Афінах, Празі, Ялті та Києві.
У місті є олімпійські чемпіони, 11 заслужених майстрів спорту, 14 майстрів міжнародного класу і 56 (!) майстрів спорту України. Схоже на рекорд України. Наші вам оплески, новокаховці!Серед сучасних архітектурних споруд у місті приємно вражає яхт-клуб «Махim marine». Навіть вимогливий іноземний яхтсмен почуватиметься там комфортно. На мій побіжний погляд, для цього є все: готель із «люксами», ресторан, басейни, тенісні корти, привітні господарі й інфраструктура для обслуговування яхт і катерів.
Вино з історією
Виноробне господарство князя Петра Трубецького. Коли я побачив його старовинну дворянську садибу, то відчув повагу до місця, ще навіть не куштувавши відомої продукції підприємства, що тут розмістилося. Цей винзавод - один із найдавніших в Україні та колишній Російській імперії. Розташований він на березі Каховського водосховища, у присілку Веселе села Козацьке (чи не правда, промовисті назви?). Тут протягом уже 120 років за класичними технологіями народжуються добрі вина. Першу найпрестижнішу міжнародну нагороду, гран-прі Всесвітньої виставки в Парижі, вони отримали ще 1900 року. А останні відзнаки - у Лондоні (грудень 2011 року), Вероні (березень 2012-го), Кракові (лютий 2014-го).
У вишуканому дегустаційному залі учасники туристичного конгресу мали нагоду оцінити чудові вина: «Оксамит України» (золота медаль дегустаційного конкурсу «Продекспо»), «Перлину Степу» (срібна медаль тієї ж виставки), «Шардоне» (бронзова медаль), найкраще «Каберне» України (визнання конкурсу «ВеstDrink»)... Приїжджайте, скуштуєте «із джерел». Поруч є все для богемного життя: готель, ресторан, чудові пейзажі, сільська ідилія та елітні напої. А восени, під час збору винограду, можете ще й із насолодою попрацювати, вам будуть раді.
Зміївка. Від молдованина до шведа
Село Зміївка під Бериславом. На тлі останніх подій у нашій країні воно може бути символом мирного співжиття різних народів і затишною оазою, де панує зрозуміла всім логіка буття. Село часто називають «маленькою Європою». Зміївка - унікальний осередок великого етнокультурного розмаїття і духовної єдності. Так розпорядилася буремна історія, що тут живуть представники 15 національностей: українці, шведи, фіни, німці, поляки, євреї, молдовани, білоруси...Рік народження села - 1782-й. Першими мешканцями на цьому клаптику херсонського степу стали селяни зі шведського острова Даго, що в Балтійському морі. У наш час сюди навідувалися науковці зі Швеції, щоб вивчати старовинний варіант своєї мови, ба навіть завітав сам шведський король Карл XVI Густав.
Решта переселенців із різних причин прибули сюди переважно через намагання російських царів колонізувати Південь України іноземцями. Хай там як, а нині в цій строкатій сільській громаді, своєрідній міні-державі, немає ніяких конфліктів і проблем - ні мовних, ні релігійних, ні територіальних. Зміївці багато працюють. Двічі на рік знімають урожай картоплі, яку продають у різні куточки України та за її межі. Оселі охайні, на деяких майорять українські прапори. На подвір'ях і вулицях - багато автівок і сільгосптехніки. У селі три церкви - шведська лютеранська (XVIII), німецька лютеранська (XVIII) та українська греко-католицька (у стадії будівництва). Остання пов'язана з тим, що частина зміївців - нащадки переселенців із Західної України.
Існує й особлива зміївська кухня, цікава і смачна. Скажімо, нас пригощали «підбиваним борщем» - я двічі просив добавки. Тут, далеко від карпатських полонин, проводяться фестивалі народної музики і танцю «Бойківська ватра». Ми були приємно вражені високою майстерністю одного із сільських самодіяльних колективів, навіть танцювали під їхню музику. Завітайте до Зміївки, дістанете задоволення. Необхідно здійснити туди тур і нашим політикам, щоб навчитись у селян «малої Європи», як треба йти до «великої».
Кам'янська січ. Прикмети слави
Зримі свідчення козацької епохи здебільшого сховані водами Каховського моря. Єдине в Україні місце, де ще можна побачити залишки однієї із Січей, - біля села з «екзотичною» назвою Республіканець на Бериславщині. Саме тут, на межі з татарськими землями, у першій половині XVIII століття, після невдалої спілки козаків зі шведами проти Москви, запорожці облаштували Кам'янську Січ. Дивом збереглися кіш, передмістя, козацьке кладовище з могилою кошового отамана Костя Гордієнка - соратника Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Усе це розташоване в романтичному місці високо над Дніпром на Бериславщині, а підноситься до національного заповідника «Хортиця», розташованого за 200 кілометрів звідси. Сучасні козаки дали нам покуштувати давню епоху на смак, почастувавши смачнющим кулішем і напрочуд вишуканим самогоном. Будьмо, земляки!
Арабатська стрілка. Велотуристи ще не в курсі
Ні деревця, ні пагорба, ні, тим паче, промислових споруд - лише безмежжя польових квітів, пряне повітря і крики птахів...Арабатська стрілка - найбільша у світі піщана коса. Її довжина - 115 кілометрів, а ширина - від 270 метрів до 8 кілометрів. Коса відділяє озеро Сиваш від Азовського моря і пролягає від вузької Генічєської протоки до Криму. Зараз це одне з найкращих місць відпочинку та лікування в Україні. І це при тому, що інфраструктура ще не досить налагоджена. Але хто ж її підійме, як не ми з вами - своєю туристською гривнею?
Зате вода на мілководді Азовського моря прогрівається влітку до 29 градусів, пляж - це килим із дрібного, оксамитового піску, повітря - насичений коктейль із запахів степових квітів, озону, іонів брому та йоду. На косі є цілющі термальні, мінеральні джерела, величезні запаси лікувальних грязей і ропи. На ній розташовано 83 різноманітні оздоровчі заклади, 16 із яких - дитячі. У пансіонаті «Сокіл» ми заночували, що дало змогу переконатися в досить високому рівні обслуговування. Апартаменти не гірші за турецькі, їжа - сама смакота. Складніше з розвагами та всім, що «для душі». І все ж! Здорові й не дуже, приїздіть на Арабатку, ви подякуєте за пораду. Особливо комфортно там буде велотуристам.
Плавні. Українська Міссисипі
Мені пощастило - учасниця конгресу, херсонський турбізнесмен, педагог за освітою і турист по життю, енергійна та весела Тетяна Нішкур організувала мені блискучий тур на байдарках дніпровськими плавнями під Херсоном. Це край дикої природи з тисяч островів, острівців, болітець, проток, озер, заводей, рукавів, каналів, малих річок і лиманів. Це царство птаства, звірини і комах. Це безкрайнє море дерев, очерету, трави і лілей. Ці дивні місця - філія раю на землі для поетів, художників і всіх інших, у кого грає душа від споглядання первозданної краси. Щось подібне я бачив у дельті Міссисипі. Але в Америці не було стільки латаття, загадкових зелених лабіринтів і птахів.
А туристи долали заради того туру тисячі кілометрів і платили великі гроші. Правда, там плавали крокодили, а під Херсоном - ні. Ну й слава Богу...«У вас два десятки байдарок. Чи часто вони бувають повністю задіяні хоча б у свята?» - спитав я у Тетяни Нішкур. «Дуже рідко», - була відповідь. Отак і живемо. У багатьох із нас - у пріоритетах середземноморський курорт, «усе включено» й апартаменти з балконом на море. І немає, на жаль, потреби пірнути у світ краси рідного краю. Хоча все це поруч і майже безкоштовне.
Наостанок - «рифмушка» з інтернету:
Ты на Кипре - я на Днепре.
Я в байдарке, ты в кабаке.
Я здоровье свое укрепляю
И валюту жене и стране сохраняю.
Робімо висновки. І діймо!
За гостинність спасибі Таврійському туристичному кластерові, ТО «Таврійське об'єднання територіальних громад» і Херсонській облдержадміністрації.
Іван Дудкин
«Міжнародній туризм».- №4 (118).- серпень-вересень 2014.- стр.131-137
