on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

 

Кримсько-татарські питання

Від редакції
Від заїжджих росіян та мешканців інших областей України херсонці часто чують: «Пощастило вам! Кілька годин – і хлюпайтеся в море на Південному березі Криму». Наші зазвичай відповідають: «Не буваємо ми в Криму, у нас свої моря є. Та й річка біля будинку…» Як би там не було – Крим є вічний південний сусід Херсонщини. Після сталінської депортації кримських татар багато представників цього народу осіли ближче до батьківщини – на Херсонщині. Після горбачовського зняття заборони поселятися у Криму татари попрямували на південь. Півострів, схоже, скучив за цим працьовитим і дружним народом не менше, ніж самі татари рідною землею. Але втрутилася велика політика – деякі сепаратисти прагнули зробити Крим чи російським, чи татарським, чи змішаним напівбандитським. Леонід Кучма мудро пішов на поступки – Крим зробили автономію. Було прийнято Конституцію півострова. Нікому не відома у нас посада заступника губернатора, наприклад, у Криму вже називається міністерською… Коли розмови про відокремлення Криму зайшли надто далеко, Леонід Данилович натякнув, що без дніпровської води півострів «капітулює» за кілька днів. Подіяло. Сьогодні розмови кінця минулого століття повторюються. Жителів Херсонщини непокоїть питання миру та благополуччя південних сусідів. Деякі екстремісти, схоже, сплять і бачать перетворення Криму на українську Чечню. Тому редакція «Гривни» вирішила передати відповіді на гострі запитання Мустафи Джемілєва – безперечно, мудру людину.

Мустафа Джемілєв – голова Меджлісу кримсько-татарського народу – про воєнізовані загони в Криму, причини нестабільності регіону, своє бачення багатоженства серед мусульман і Президента України, який завжди правий. 65-річний політик відповів на запитання читачів сайту Корреспондент.net - У Криму роздмухуються міжетнічні конфлікти, і роздмухуються вони на ґрунті емоційності натовпу. Що Меджліс, зокрема і вся татарська громада, планують зробити в плані стабілізації ситуації в регіоні?

- Те, що є сили, як усередині країни, так і особливо за її найближчими межами, які б хотіли роздмухати міжнаціональний чи інший конфлікт у Криму чи іншій частині України, немає сумніву. Реальний ґрунт для цього в Криму теж є. По-перше, жорстка дискримінаційна політика в автономії щодо кримських татар шовіністичними проросійськими силами в Криму, в руках яких перебуває практично вся влада в автономії.

По-друге, сепаратистські тенденції цих сил, що не слабшають, прагнуть відторгнути Крим або хоча б Севастополь від України і приєднати до Росії. Ці тенденції посилено підігріваються з боку сусідньої держави як її високопосадовцями, спецслужбами, так і засобами інформації.

- Чи правда, що кримські татари хочуть у майбутньому створити в Криму власну національну державу?

– Йдеться про відновлення національно-територіальної автономії, яка існувала до депортації кримсько-татарського народу, але у складі України. Достатньо запровадити до нинішньої Конституції деякі зміни, спрямовані на захист суверенних прав цього народу на своїй національній території. Насамперед необхідно, щоб кримсько-татарська мова була однією з офіційних мов автономії та щоб був механізм забезпечення адекватного представництва корінного народу у структурах усіх гілок влади автономії.

Це значною мірою сприяло б зниженню рівня дискримінації кримських татар та міжнаціональної напруженості у Криму.

– Нещодавно кримські татари заявляли про створення власних воєнізованих загонів. Яка ситуація – загони вже діють?

- Це питання виникло після масових зіткнень у листопаді минулого року у Сімферополі та на плато Ай-Петрі. У першому випадку на кримських татар з метою витіснення їх із зайнятих земельних територій під прикриттям міліції накинулися «козаки» та молодики, найняті за гроші підприємцями, які хочуть на цій землі будувати свої комерційні структури. У другому випадку – близько тисячі омоновців розгромили будови кримських татар, які відмовлялися платити данину місцевим бонзам, при цьому побивши та покалічивши кілька десятків людей.

Крім того, на території Криму діють так звані «козачі загони» – напіввоєнізовані етнічні формування російськомовних, які жодного відношення до козацтва не мають, а є переважно групами декласованих елементів, які використовуються місцевою владою та комерційними структурами для протидії законним вимогам кримських татар. Вони вкрай шовіністичні та агресивні, люблять, нарядившись у свої уніформи, марширувати з батогами, шашками та російськими прапорами містами Криму.

Оскільки кількість цих «козаків» становить, за їхньою власною інформацією, близько 5 тисяч осіб на території Криму, то передбачалося, що й чисельність кримськотатарських формувань має бути не меншою. За рішення про створення таких загонів проголосувала більшість складу Меджлісу. Але голова Меджлісу має право вето. На Курултаї, що відбувся через місяць, вдалося переконати делегатів у недоцільності створення подібних загонів. Якщо бешкетування щодо кримських татар триватимуть, то я побоююся, що жодне вето голови Меджлісу вже не допоможе.

- Чи залишилася ще реально у Криму вільна земля для вирішення житлового питання та розвитку бізнесу населення півострова? Адже за останні роки там виникли десятки тисяч нових вілл, об'єктів курортної інфраструктури тощо.

- Повністю відновити справедливість у Криму у земельному питанні вже навряд чи можливо, оскільки основну частину земельного фонду вже роздано, продано, передано за хабарі та розхоплено наближеними до влади. На перегляд усіх уже виданих державних актів держава навряд чи піде. Але можна було б хоч трохи знизити напруженість, якщо розпорядитися по справедливості з невеликими залишками ще не розбазарених земель. На жаль, і це не робиться.

- Як ставляться кримські татари до територіальних претензій деяких політиків РФ щодо Криму?

- Вкрай негативно. Ці домагання немає жодної моральної, історичної чи правової основи. Те, що Крим колись був завойований і анексований Російською імперією, у наше цивілізоване століття не є аргументом для повернення нашої батьківщини знову до імперського «стійла». Але я не думаю, що російські політики, які висловлюються за «повернення» Криму чи Севастополя до складу Росії, серйозно розраховують на практичну реалізацію таких домагань. Скоріше це спрямовано на те, щоб створити Україні додаткові складнощі і не дати їй можливість проводити незалежну політику.

- Багато мусульман, навіть найсучасніші, практикують багатоженство. Чому у кримських татар по одній дружині? І як особисто ви до цього ставитеся?

- Багатоженство в ісламі має дозвільний, а не обов'язковий характер і зумовлено воно було обставинами того часу, коли зароджувався іслам – у війнах гинули багато чоловіків. У Криму багатоженство не особливо практикувалося і за часів ханства. Зараз у кількох мусульманських країнах багатоженство заборонено законом, а в тих, де це дозволено, для реалізації цього права необхідно виконати стільки умов (отримати письмову згоду першої дружини, надати декларацію про матеріальний стан та доказ того, що може безбідно утримувати кілька сімей, мати стільки ж будинків, скільки збираєшся мати дружин тощо), що право це має досить декларативний характер.

Сам я вже не прихильник багатоженства. Хоча, коли бачиш велику кількість жінок і вдів, які через дефіцит протилежної статі не можуть створити сім'ю, і позбавлені материнського щастя, а діти вдів – ще й батьківської уваги, то схиляєшся до думки, що нічого поганого в багатоженстві немає. Це питання якось обговорювалося у нас на Курултаї. Зрештою, поставили на голосування, і прихильники багатоженства опинилися у меншості.

Втім, якби голосування було не відкритим, а таємним, його результат не був би таким розгромним для прихильників полігамії. Багато хто орієнтувався на те, як проголосує голова Меджлісу. А мені ж увечері повертатися додому... За таких обставин, звідки мені взяти стільки сміливості, щоб голосувати за багатоженство! Сама моя дружина - вона ж і голова Ліги кримськотатарських жінок - по телебаченню виступала за багатоженство, але з застереженням, що для її власного чоловіка достатньо і однієї дружини.

- Ви досвідчений та мудрий політик. Скажіть, у конфлікті Президент – прем'єр ви на чиєму боці?

- У полеміці, що розгортається час від часу, між прем'єром і Президентом я намагаюся бути максимально об'єктивним. Але вважаю, що все ж таки більше правоти на боці Президента.

Журнал "Кореспондент", № 24 від 28 червня 2008 року
Гривня.-24.07.2008


 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page