У заповіднику Асканія-Нова продають надлишки бізонів та страусів, а африканських антилоп навчилися доїти. У цьому переконався журналіст Сергій Яновський, який нещодавно відвідав куточок дикої природи на Херсонщині.

Як підоїти антилопу
Олена Рязанцева має унікальну для України професію. Вона доїть… африканських антилоп. Невелика череда антилоп канна давно прижилася в біосферному заповіднику Асканія-Нова, а отримувати від цих тварин молоко навчилися 30 років тому.

- Доїться не всяка антилопа - тільки ті, яких людина виходжувала з перших днів життя і яких забрали у матері ще до того, як вона встигла облизати новонароджене дитинча. Тоді саме людський запах стає для малюка рідним, – розповідає Олена Іванівна. – Соски у антилоп маленькі, і доїти їх доводиться дуже обережно – двома пальцями. Хоча молока канни дають не менше за корову.

На смак молоко антилопи чимось скидається на звичайні вершки. Воно вдвічі жирніше коров'ячого і багате на білок, а ще вважається цілющим. Колись при лікарні сусіднього із заповідником селища Асканія-Нова працювало відділення гастроентерології, і всі надої від канн ішли туди. Пацієнтам, які з'їжджалися з усього СРСР, давали по 150 грамів цього молока чотири рази на день. І за місяць вони виліковувалися від хронічних гастритів, гоїлися виразки кишечника і дванадцятипалої кишки, що до того мучили роками. Проте нині медики від цієї «розкоші» змушені відмовитись: літр цього молока коштує 30 гривень – задорого для нашої жебрацької охорони здоров'я. Проте в заповіднику дійне стадо канн зберегли, сподіваючись, що рано чи пізно фінансове становище української медицини піде на поправку, і в лікарнях знову оздоровлюватимуть людей чудо-продуктом.

Страусовий розпродаж
Звичайно, молоко антилопи – далеко не єдина стаття доходу для заповідника, який перебуває у списках біологічних резерватів міжнародного значення. Територія Асканії-Нова перевищує 30 тисяч квадратних кілометрів, але цей «оазис» цілинного степу вже тісний для тварин, що граються на його просторах. Саме тут понад століття тому першими в Європі отримали пташенят від австралійського страуса ему та африканського нанду. А сьогодні в Асканії працює ціла страусина ферма зі 143 чудовими птахами.

У рік заповідник продає від 10 до 30 особин нанду та ему, яких набувають не лише зоопарки, а й власники нещодавно створених птахоферм для розведення та продажу на м'ясо (воно не містить холестерину і тому «в пошані» у гурманів). Останні роки для ферми у заповіднику були вдалими. Тож покупців тут чекають два десятки вже дорослих і готових до відтворення нанду та ему. Доросла особина цих видів на українському ринку коштує понад 5 тисяч гривень, але адміністрація Асканії знизила вартість своїх страусів до 2 тисяч. Одним словом, налітай – подешевшало!

- За нашими успіхами стоїть багаторічна праця сотень людей та копіткі наукові дослідження, – продовжує директор заповідника Віктор Гавриленко. – Тепер українці прагнуть купувати екзотичних тварин як для розваг, так і з комерційною метою. Їм стане в нагоді і напрацьований в Асканії досвід: адже поводження з представниками деяких видів потребує і навички, і певної обережності. Траплялися трагікомічні випадки. Нещодавно одна із ферм у Дніпропетровській області купила у нас самця бізона. Привезли його на місце, а він пройшов кілька кроків і став як укопаний. Хтось вирішив його машиною відігнати, а бик заревів і кинувся на легковик. Її пасажири встигли сховатися в клітці, де бізона доставили. А машину він так добряче пом'яв, що її в ремонт довелося відправляти. Та й мені нещодавно перепало: страус так «приклав» дзьобом, що синець на половину стегна розповзся.

Доходи і витрати
Можна впевнено стверджувати, що заповідник Асканія-Нова адаптувався до нових ринкових відносин, хоча науку і комерцію тут не змішують. Минулого року в Асканії самотужки заробили 1,2 мільйона гривень – чверть того, що дає держава з бюджету на її утримання. Половина цих грошей надійшла з гаманців екскурсантів та туристів, іншу приніс продаж квітів, надлишків екзотичних тварин та птахів, насіння рідкісних рослин із дендропарку. Можливо, настане час, коли заповідник забезпечуватиме свої потреби самостійно, не потребуючи фінансування з скарбниці. Але навряд чи таке станеться найближчим часом.

Асканію потрібно розширювати. Крім того, тут ще не завершено відновлення садиби її засновника барона Фрідріха фон Фальц-Фейна, що розтяглося на добрий десяток років. У заповіднику проводять реконструкцію вольєрів місцевого зоопарку, будують музей природи – загальні витрати «потягнуть» майже на 70 мільйонів гривень.

Крім того, потрібно і колекцію поповнювати, забезпечуючи видову різноманітність. Так, у зоопарку чеського міста Глибока над Влтавою заповіднику пощастило придбати чотирьох найкрасивіших рожевих фламінго, яких в Асканії не було. Пощастило ще й тому, що їх продали лише за 4 тисячі доларів, тоді як на світовому ринку ціна одного такого птаха сягає 6 тисяч «зелених». Асканія-Нова приваблює сотні тисяч туристів завдяки унікальній можливості побачити, як прямо у степу вільно пасуться бізони та олені, блукають муфлони та сайгаки. Копитні звикли до людей, але все ж таки тримають дистанцію і ближче 30 метрів до себе часто не підпускають. А до деяких наближатися просто небезпечно: кафрські буйволи з Африки, наприклад, відрізняються дуже лютою вдачею, і надто настирливого спостерігача можуть на роги підчепити.

Докладно розглянути екзотичну фауну можна лише в зоопарку при заповіднику. Зараз його перебудовують за європейським варіантом: високі ґрати замінюють нижчою огорожею, замаскованою кущами. Тварин від екскурсантів відокремлює рів, але він за зеленню майже непомітний – створюється повна ілюзія, що жодних перешкод між тобою та тваринами немає. А часом їх немає і насправді: алеями зоопарку блукають 70 чудових павичів, важливо розпускаючи свої хвости і із задоволенням пригощаючись крихтами хліба та печива, які у дорослих та дітей птахи беруть прямо з рук. Можна ручатися, що такого ви більше не побачите в жодному українському зоопарку! Гладити себе павичі, щоправда, не дозволяють - мабуть, не один з гостей намагався висмикнути з хвоста чудового птаха барвисте пір'їнка.

Наблизити природу до людини, навчити її жити в гармонії з усіма мешканцями Землі – ось те надзавдання, яке ставлять перед собою в Асканії-Нова, запускаючи масу просвітницьких програм і проектів. Туди ж йде і частина зароблених заповідником грошей, про що вчені анітрохи не шкодують. Воно й не дивно: благороднішу статтю витрат придумати важко.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Гривна-СВ. 2007-01-26 (стор. 15)

Leave a reply

Your name

E-mail (not to be published)

* Message

Enter the number you see to the right.

If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page