Мельпомена не прощається
Закриття XVIII Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» відбулося в незвичайній обстановці — на лісовій сцені бази відпочинку зеленого туризму «Чумацька криниця». Утім, це не єдине, чим організатори та учасники заходу дивували своїх глядачів протягом 9 днів справжнього свята високого театрального мистецтва.
Чим радували любителів театру?
Згадуючи найяскравіші моменти фестивалю, складно не поділитися враженнями від перегляду робіт театрів, які прибули до Херсона з інших країн.
— Я намагалася ходити майже на всі вистави, які показували під час «Мельпомени Таврії», — розповіла поціновувачка театрального мистецтва з Херсона Олена Дерев’янко. — Ще відразу поставила перед собою завдання відвідати хоча б декілька закордонних вистав. І мушу визнати, що дуже цікаво спостерігати відмінність кожного з них не лише в плані вибору репертуару. Можна було помітити кардинально інший підхід до спілкування з глядачем. Мабуть, даються взнаки ментальні відмінності.
Жінка з-поміж інших робіт відзначила виставу «Човен, що відпливає в пекло» театру «Сігсо de Braga» (м. Брага, Португалія). Адже вона одночасно сучасна й класична. Це історія, в якій наше минуле нагадує сучасність. Вона вчить людину знайти свій власний «рай». Не менш філософською була й зустріч з театром «Victor Ion Рора» (м. Бирланд, Румунія). Попри те, що вистава «Фантомні болі» за жанром комедія, поміркувати глядачеві тут дійсно було над чим. Бо відсутність людяності та байдужість, які панують в сучасному світі, завжди чіплятимуть за живе, якими б засобами їх не зображували на сцені.
Разом з тим, українські колективи ні на крок не відставали від закордонних колег. Зважаючи на те, що цьогорічна «Мельпомена Таврії» присвячена 25-й річниці Незалежності та проходить під девізом «Україні — миру та злагоди», глядачі з задоволенням відвідували патріотичні вистави. Так, у вщент заповненій залі театру своїми творчими здобутками поділилися актори Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. Вони привезли до Херсона зворушливу історію про життя Івана Мазепи. Вистава під назвою «Остання любов гетьмана» вразила не лише чудовою акторською грою, а й прекрасною режисерською роботою у виконанні Сергія Павлюка та колоритними декораціями Ірини Кліменченко. Варто зазначити, що під час вистави в залі перебував автор п’єси, відомий український письменник, драматург і сценарист Анатолій Крим. Він щиро подякував акторам театру за бездоганне втілення в життя його ідеї та херсонським глядачам за інтерес до такої суперечливої історичної теми.
Роздуми про неоднозначну ситуацію в Україні переслідували глядачів і під час перегляду постановки «Маклена Ґраса» у виконанні Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. Вистава розпочалася своєрідною добіркою обіцянок найвідоміших українських політиків всіх років незалежності в аудіоформаті, а закінчилася демонстрацією того, до яких наслідків призводить масове зубожіння населення та економічна скрута. Було чим похвалитися й нашому рідному Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрові імені Миколи Куліша. Так, сцена під колом перетворилася на справжню територію розпачу та безвиході. Тут глядачам показали моновиставу про загублені життя під назвою «Порожнеча». Режисер-постановник Сергій Павлюк та актриса Тетяна Проворова змусили подумати про стосунки дітей та батьків, війну та її наслідки, долю самотньої жінки, життя та смерть, а головне — вибір свідомої людини: народжувати дитину чи позбутися її.
"GreenZona": невимушена атмосфера і цікаві зустрічі
Херсонці та гості міста не втрачали цікавості й до подій, які відбувалися у Потьомкінському сквері. Протягом усіх фестивальних днів «GreenZona» радувала презентаціями книжок, читками п’єс, концертними програмами та іншими сюрпризами. Так, досить багато людей зібралося тут на презентацію антології актуальних п’єс «Майдан. До і після», біографічної драми «Таїна буття», інформаційної збірки сучасної української драматургії «Авансцена». Модераторами виступили надзвичайно цікаві особистості з Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса (м. Київ) — Неда Неждана та Олег Миколайчук.
Поспілкувався з херсонцями і відомий нині український драматург та художник-концептуаліст Павло Ар’є. На зустріч він приніс одну зі своїх найвідоміших книжок «Баба Пріся та інші герої» й провів майстер-клас для всіх охочих поринути в тонкощі театрального життя. Музичними ж новинками радували місцеві колективи. Серед них і херсонський дзаж-гурт «Crocodile project», в репертуарі якого є не лише переспіви відомих композицій, але й власні шедеври.
— Мені цей гурт подобається через вдале поєднання етнічних мотивів із сучасними ритмами, - зізналася херсонка Марина Ребрик. — Приємно також, що це наш місцевий гурт. Адже розвивати перш за все необхідно херсонські таланти, надавати творчим особистостям майданчик для демонстрації своїх здібностей.
Взагалі ж за період проведення фестивалю «GreenZona» відвідали дуже багато людей, і кожен знайшов тут для себе щось цікаве.
Поєднали приємне з корисним
Незважаючи на щільний графік вистав, концертів та інших культурних заходів, знайшлося місце й для офіційних подій. Так, 27—28 травня у Херсоні в рамках фестивалю «Мельпомена Таврії» відбулася нарада директорів усіх театрів країни. Аби обговорити сучасний стан театральної справи, до Херсона прибули керівники 65 закладів з різних міст України. Приїхав поспілкуватися з творчою елітою країни й новопризначений міністр культури Євген Нищук.
— Розвиток культури на місцях — це важливий напрям роботи в контексті децентралізації, — зауважив урядовець. — Адже саме культурні заклади, пам’ятки історії та знакові для тієї чи іншої місцевості події створюють інвестиційну привабливість цілих областей. Завдяки таким фестивалям, як «Мельпомена Таврії», люди долучаються до мистецтва і отримують можливість задовольнити свої естетичні потреби.
Містичний фінал
Зважаючи на патріотичні лейтмотиви фестивалю, організатори вирішили поставити фінальну крапку насправді українською виставою «Ніч на полонині». Тим паче, що в умовах «лісової сцени» на базі відпочинку «Чумацька криниця» глядачам її представили актори театру-переселенця. Цікаво, що учасники трупи Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру наразі змушені творити не в рідному місті, а в Сєвєродонецьку.
— Ми розпочали проект два роки тому в Луганську, але війна завадила показати виставу тамтешньому глядачеві, — розповів режисер-постаник «Ночі на полонині» Сергій Павлюк.- Згодом ми відновили роботу над постановкою і показали її уже в Сєвєродонецьку. Зараз же оцінити творчий продукт змогли й херсонські глядачі.
Режисер-постановник також розповів, що, аби звикнути до відкритого простору, довелося декілька разів проводити репетиції в парку. Попрацювати довелося й з музичним та хореографічним оформленням.
— Я зізнаюся, що як режисер переборщив з автентичними народними піснями та запальними танцями в карпатському лісі, — зазначив Сергій Павлюк. — Утім, зробив це навмисно, аби ще раз акцентувати увагу на єдності нашої держави, на її цілісності та неподільності.
Кожного року організатори фестивалю готують глядачам неймовірні сюрпризи, вигадують нові заходи та влаштовують незвичайні зустрічі. Й хоча XVIII «Мельпомена Таврії» вразила своїм масштабом, наступного року планують підняти планку ще вище.
— Ми ні в якому разі не прощаємося і не ставимо крапку, — наголосив під час закриття фестивалю генеральний директор і художній керівник ХОАМДТ ім. М. Куліша Олександр Книга. — Наступна «Мельпомена Таврії» обов’язково відбудеться!
Ольга Ющенко
«Новий день».- №23 (5226).- 01.06.2016.-стр.12
