on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> People > Visual art > Gonobolina Olga Charl > Мрії художника


Мрії художника

Про що мріє художник? Про нові творчі злети, про нові картини, про монументальні роботи. А про що мріє художник-лялькар? «Яку професію мені обрати?» - ось питання, яке ставить перед собою кожна молода людина, вступаючи у доросле життя. Звісно, нелегко обрати професію з тих 2000, які існують сьогодні. Особливо важко це зробити, якщо є різні зацікавленості і хобі.

Я ж розповім вам про професію, що вимагає повної самовіддачі, і про талановиту жінку, яка вибрала стежку, що привела її до цієї професії. Вона вирішила стати художником. Професія художника - творча. Адже тільки уявіть, як прекрасно взяти пензлик, фарби та за їх допомогою перенести на папір свої почуття, свій емоційний стан, свою душу.

Який вигляд має душа? Ми не знаємо і ніколи не побачимо. Але ми можемо здогадуватися, яка душа захована у тілі тієї чи іншої людини, судячи по її творчості, по її вчинкам. Ви знаєте, що людина проводить на роботі майже півжиття, тому дуже важливо правильно обрати професію. Обрати так, щоб із задоволенням кожного дня поринати у неї. Є такий вислів Стівена Гріна «Не використовуючи даровані вам здібності, ви накликаєте на себе безліч невдач і закриваєте собі дорогу до успіху».

Отже, зупинимось на таланті та здібностях заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, члена Національної спілки театральних діячів України, члена Міжнародної організації лялькарів UNIMA, доцента кафедри образотворчого мистецтва і дизайну ХДУ, головного художника Херсонського обласного академічного театру ляльок - Ольги Гоноболіноі.

Саме зараз в обласному центрі відкрита виставка її робіт. Подивившись на цікаві роботи майстрині, я поспілкувалась з нею особисто. Ольга Чарльзівна розповіла, коли саме обрала професію художника і як набувала навичок: «Профессия в жизни определяется свыше, еще до того, как рождается ребенок. Я очень благодарна своим родителям за то, что я у них появилась, потому что родители - творческих профессий и с детства с интересными людьми знакомили, и мы ходили на концерты, на выставки еще в Городе Сухуме: я родилась в Абхазии. К первой моей учительнице я начала ходить в лет 10, и она показывала мне, как нужно работать акварелью, и конечно мне это было очень интересно, хотя мой брат - музыкант и родители думали сделать меня изначально пианисткой.

Записали меня в музыкальную школу, я ходила в нее 3 класса, но мне это было скучновато. Играть одни и те же гаммы я просто не высиживала, у меня слезы текли, хоть задатки были хорошие; и все очень удивлялись, почему родители забирают меня из музыкальной школы. Я начала учиться в Художественной школе, потом поступила в Художественное училище в Сухуме, дальше я поставила родителей перед фактом, что выбрала себе институт, Высшее художественно-промышленное училище имени В.И Мухиной в Ленинграде (сейчас это академия дизайна имени Барона Штирлица), и родители меня отпустили. Благодаря тому, что я попала в хорошие руки, потому что были очень интересные педагоги, я получила хорошую базу для того, чтобы работать дальше».

Розповіла Ольгa Чарльзівна і про свою родину: «Мои родители - мастерa, Папа - резчик по камню. Он мог маленькую модель, которую предлагает скульптор, воплотить в камне. Я видела, как все переносится с маленькой модельки в масштаб». Ольгу Гоноболіну, без будь-якого упередження, можна назвати ще й чарівницею, адже вона як головний художник театру ляльок вигадує, створює та народжує казку, яку дарує і дітям, і дорослим.

Театр ляльок - це те місце, куди із задоволенням ходять маленькі крихітки, адже лялька - це не просто лялька, це персонаж казки, який ожив. Це невеличке диво, яке повністю реальне для маленької дитини. Навіть у сучасному світі, де повно інших, більш сучасних розваг - ляльковий театр продовжує гідно займати своє почесне місце. Адже саме він сприятливо впливає на формування особистості дитини, починаючи із самого раннього віку.

За допомогою повчальних сюжетів діти вперше дізнаються про такі поняття, як добро і зло, справедливість, хороше і погане, винагороду за добрі вчинки та інше. Театр ляльок дає багато радості дитині, приваблює своєю яскравістю, барвистістю, динамікою. Під час лялькової вистави діти дуже піддаються емоційному впливу і активно реагують на процеси, що протікають на сцені. Вони швидко включаються у сюжет, відповідають на питання, які ставлять ляльки, охоче виконують їхні доручення. Таким чином, дитина розвиває не тільки своє мислення і моторику, але й вчиться спілкуватися з однолітками. Але для того, щоб все це сталося, герой повинен бути привабливим, а це вже питання саме до художника: яким він його вигадає, якими рисами він його наділить. Лялька - не людина, змінити вираз «обличчя» просто так не може, а тому художник, створюючи образ, повинен не тільки уявити, як саме буде «жити» герой, а й те, які він буде переживати емоції, яким створюватиме його актор.

Як народжується образ, як народжується лялька, розповідає Ольга Гоноболіна: «Когда работаю над спектаклем, начинаются репетиции и я не имею возможности сидеть в зале, потому что мы еще что-то доделываем, то есть пока мы всю материальную часть не сдадим, я могу только заглянуть в зал и посмотреть на репетицию. Удобно ли актеру работать с куклой, визуально понаблюдать: смотрится кукла - или нет. Потом, когда второй, третий раз я смотрю со зрителем меня начинает отпускать: как мастер, который все это сделал я становлюсь зрителем и полноценно могу воспринимать спектакль». Отже, саме завдяки творчим людям, створюються нові оригінальні предмети, що мають високу цінність для суспільства. Кожна людина повинна прагнути розкритися і реалізувати себе у своєму житті.

Тільки саморозкриття і самореалізація здатні відкрити сенс життя і подарувати щастя, і неважливо, коли людина розкриється як творча особистість, адже це може статися як у дитинстві, так і в похилому віці. Найголовніше, щоб розкриття таланту все-таки сталося.

Пам'ятайте, про що свідчить грецьке прислів'я: «Людина досягає висот лише в тому, що їй до серця». Тому, якщо хочете стати успішною людиною, ви повинні не просто любити свою справу, а працювати в ній, як це робить людина, яка дарує дітям казку - заслужений художник України Ольга Гоноболіна.

«Акценти».- №17 (320).- 29.05.2013.- стр.3

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page