Місту потрібно трохи любові
Я подивилася на Херсон очима туриста: всюди в очі лізуть фарбовані різними фарбами фасади, яскраві вивіски за межами будь-якого смаку, пішохідна вулиця Суворова в руїнах, заставлена генделиками...
До Очаківських воріт вести соромно, бо парк ім. Ленінського Комсомолу заріс і перетворився на смітник. Маленькі охайні двоповерхові будиночки в центрі спотворені прибудовами...
Херсонські архітектори стверджують: кожен будинок в історичному центрі цінний як сам по собі, так і в ансамблі. Ще з часів Катерини будували тут згідно з жорсткими нормами та правилами. Регламентувалось абсолютно все: висота будинків відносно ширини вулиць, колір фасадів і їхній зовнішній вигляд. Гірші будівлі зносили, а на вільному місці зводили кращі. Поступово Херсон став дуже гарним і увійшов до десятки найцінніших історичних міст України. Сам проект міста визнали пам'ятником містобудування.
А от список історичних та архітектурних пам'яток так і не був закінчений - обірвалася радянська епоха і разом з цим перестали приїздити поважні комісії з Києва, аби вивчити значення місцевої архітектури.
За відновлення цієї роботи вболіває архітектор, науковий співробітник Херсонського краєзнавчого музею Сергій Дяченко.
- В історичних межах міста будинки не перевищують чотирьох поверхів, кожна споруда неповторна, - пояснює Сергій. - Власники кав'ярень, магазинів, аптек та перукарень перефарбовують фасади, створюють мозаїку кольорів, закладають вагонкою стіни, прибудовують кімнатки, ставлять склопакети, збиваючи унікальні карнизи і ліпнину. Херсон необхідно рятувати. Проблема в тому, що немає відповідальності за скоєне, відсутня система покарань.
Якби штраф за архітектурну самодіяльність був прописаний у стократному розмірі, тоді їх було б вигідно збирати міському й обласному Управлінням архітектури та містобудування. Натомість склалася ситуація, коли простіше заплатити невеликий штраф (від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів - авт.) за фактом перебудови, ніж розробляти і затверджувати проект. Якщо так триватиме й далі, незабаром унікальне за колоритом курортне містечко перетвориться на сільський закуток.
У свою чергу Володимир Попов, начальник міської інспекції з архітектурно-будівельного контролю пояснює: їхня служба не ходить з перевірками по місту. Реагує тільки "на факт". Адже жорсткої заборони на прибудову або колір фасаду не існує.
- На мою думку, будинок, проект якого раз було затверджено, вже не можна видозмінювати, хіба що тотальною реконструкцією, -ділиться поглядом на ситуацію Володимир Попов. - Скажімо, якщо ми кваліфікуємо прибудову як незаконну, тоді складаємо протокол про порушення будівництва і готуємо документи до суду. Проблема в тому, що суди часто з нами не погоджуються.
Те, що деяким городянам начхати на вигляд міста, аби тільки вивіска власного магазина була якнайяскравіша, не дивує -врешті-решт, далеко не в усіх власників магазинів і перукарень є смак, розуміння цінності і законів архітектурного середовища. І навіть те, що є люди, готові прибудувати власну "верандочку" хоч до театру, хоч до пам'ятника Суворову, теж не дивує. А дивує те, що міська влада все це дозволяє і дає дозволи на будівництво в історичному центрі в той час, коли не існує навіть генерального плану забудови міста!
Тільки на одній вулиці Суворова управління архітектури та містобудування обіцяє втілити три проекти розважального комплексу і житлових будинків. В інтерв'ю автору цих рядків в.о. заступника начальника Управління містобудування та архітектури Любов Мойсеева зізналася, що сама проти таких проектів і взагалі, "це жах, що робиться", але..."для того, щоб привабити інвестора до реконструкцій історичного центру, треба дати їм можливість побудувати комерційне житло". А фактично - дати їм можливість знищити цей історичний центр. То чи потрібні взагалі місту такі інвестори?
Іще одне дивує: чому херсонцям, які тримають магазини, бари й перукарні в історичному центрі, не хочеться показати гостям міста, що вони - цивілізовані, а місту - що ми його любимо? Адже можна почати з малого: власникам закладів у центрі пофарбувати фасади будинків згідно їхніх історичних паспортів, які припадають пилом в Управлінні містобудування та архітектури. Херсонцям, які працюють в управлінні, можна б теж проявити патріотизм і тримати на контролі процес реконструкції, на який вони дають дозвіл. А херсонським суддям варто познайомитися з поняттям "архітектура", щоб розуміти: приймаючи рішення на користь порушників, вони благословляють спотворення міста. А досі за рішенням суду ще жодної самовільної прибудови в Херсоні не знесли - на жаль.
Дар'я Аверченко, Максим Соловйов
Газета "Вгору", 14 сентября 2006
